У ЧОМУ НЕПОВТОРНІСТЬ ПЛАНЕТИ ЗЕМЛЯ ТА ЇЇ ПРИРОДНОГО СУПУТНИКА МІСЯЦЯ?
Зустріч 5. У ЧОМУ НЕПОВТОРНІСТЬ ПЛАНЕТИ ЗЕМЛЯ ТА ЇЇ ПРИРОДНОГО СУПУТНИКА МІСЯЦЯ?
Мета: охарактеризувати особливості планети Земля та її природного супутника Місяця; вчити спостерігати за Місяцем; розвивати вміння порівнювати, аналізувати, вибирати головне, робити висновки; виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал)
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
1. Відповіді на запитання рубрики “Запитання і завдання для тих, хто прагне розуміти
2. Презентація робіт учнів
– Казка про наших космічних “сусідів” і “гостей”.
– Чому комета Галея отримала таку назву? Чим вона цікава для вчених?
– Інформаційний проект “Вивчення небесних тіл за допомогою наземних телескопів та космічних апаратів”.
3. Природнича розминка “Чи вірите ви?”
Чи вірите ви в те, що?..
– Температура на поверхні Сонця сягає 6 тис. градусів, а в глибині – до 15 млн градусів.
– Усі речовини, з яких складається Сонце, перебувають у твердому стані.
– Сонце постійно випромінює багато світла і тепла.
– Сонячним
– Планети випромінюють світло і тепло.
– Планети – холодні космічні тіла. Їх освітлює й обігріває Сонце.
– Планети світяться відбитим сонячним світлом.
– Шлях, яким планета рухається навколо Сонця, називається орбітою.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся… (Учні читають рубрику “Ти дізнаєшся”.)
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра “Відгадай планету за описом”
– Я – єдина планета в Сонячній системі, на якій існує життя. Я – третя від Сонця планета. На мені склалися сприятливі умови для життя рослин, тварин і людей. Атмосфера, що закутує мене блакитнуватим серпанком, має придатний для дихання кисень та захищає мене від перегрівання, охолодження й ударів небесних тіл. Окрім цього, значну частину моєї поверхні займають водойми. А вода потрібна всім живим організмам.
2. Розгадування кросворда
1. Планета – сусідка Землі. (Марс)
2. Небесне тіло, яке само світиться. (Зірка)
3. Космічне тіло, яке обертається навколо планети. (Супутник)
4. Слов’янський бог Сонця. (Ярило)
5. Зоря, навколо якої обертається Земля. (Сонце)
– Отже, яке слово вийшло по вертикалі? (Місяць)
– Чи бачили ви Місяць?
– Що ви про нього знаєте?
– А чи все ви знаєте про нього?
– Чи хочете дізнатися більше?
3. Бесіда за малюнком “Планети Сонячної системи”
– Знайдіть на малюнку орбіти кожної планети. Яка з планет має найдовшу орбіту? Яка – найкоротшу? Чому?
– У більшості планет є природні супутники – космічні тіла. Вони рухаються навколо планет по своїх орбітах.
Супутник Землі – Місяць.
Діти, перед вами – наша планета Земля і Місяць. Що ви можете про них сказати?
– Якими є розміри Місяця порівняно з розмірами Землі?
– Місяць, виявляється, у чотири рази менший за Землю.
– Яка відстань від Землі до Місяця?
– Відстань до Місяця – приблизно 400 тис. км. Це найближче до Землі космічне тіло.
Літак, який має швидкість 1000 км/год, міг би при безперервному польоті досягти Місяця за 16 діб. Сучасні космічні кораблі досягають поверхні Місяця за 15-18 год.
Виявляється, Земля і Місяць, як двоє братів, завжди нерозлучні. Місяць рухається навколо Землі, а разом із Землею – навколо Сонця. Тому Місяць називають супутником Землі.
Щоб це уявити, краще самі ненадовго перетворимося на Сонце, планету Земля і Місяць. Ми спробуємо показати рух Землі навколо Сонця, а Місяця – навколо Землі. (Діти демонструють, як рухаються Сонце, Земля і Місяць. Учень “Сонце” обертається навколо себе. Учениця-“Земля” – навколо себе і дуже повільно навколо Сонця. Учень “Місяць” обертається навколо себе і навколо Землі.)
– Ось ми наочно побачили рух супутника Землі Місяця.
– Розгляньте на фотографії поверхню Місяця.
– Якої він форми? (Його форма куляста.)
– Подивіться на поверхню Місяця і скажіть, яка вона?
– Поверхня Місяця кам’яниста і дуже нерівна. Гори чергуються з рівнинами, покритими пилом. Грунт Місяця забарвлений у бурий та оранжевий кольори. На Місяці багато западин, що утворилися від ударів метеоритів об його поверхню.
Ці западини називаються кратерами, або “місячними морями”.
Люди навіть дали назви цим морям: море Спокою, море Дощів, океан Бурь.
Отже, що таке “місячні моря”? (Кратери, утворені в результаті падіння метеоритів,- каменів, що впали з космосу.)
– Першим спостерігав Місяць у телескоп Галілей, він помітив темні ділянки і назвав їх морями. Ця назва за традицією збереглася, хоча відомо, що у місячних морях немає води. Моря – це рівнинні ділянки місячної поверхні. Світлі ділянки – материки – займають 60 % поверхні. Це нерівні, гористі райони, пересічені гірськими хребтами. Більшість із них мають земні назви Карпати, Кавказ, Альпи тощо.
– Діти, як ви вважаєте, чи мріяли люди побувати на Місяці?
– Люди здавна мріяли побувати на Місяці. Справжній штурм Місяця почався з 1959 року. У 1966 році радянська станція “Луна-9” прибула на Місяць і передала телевізійне зображення місячного ландшафту. У 1970 році станція “Луна-16” зробила буріння і доставила місячний грунт на Землю. Вивченням Місяця також займалися й інші країни.
А чи вдалося людині побувати на Місяці?
– У 1969 році американські астронавти Ніл Армстронг і Едвін Олдрін побували на Місяці. їм навіть вдалося поїздити на місячному всюдиході. У результаті вивчення Місяця вчені довели, що на Місяці немає повітря і води, тому там не можуть жити рослини й тварини. Замість повітря – досить розріджена газова оболонка.
4. Робота за підручником (с. 22-24)
Вправа “Мікрофон”
Учні відповідають на запитання рубрики “Пригадай”.
– Прочитайте розповідь козака Подорожника.
Робота в парах
Учні працюють за завданнями підручника.
– Що розповів козак Подорожник про Місяць?
– Чому Місяць завжди обернений до Землі одним боком, а інший його бік із Землі побачити неможливо?
– Що зацікавило Повітряних Дракончиків?
– Прочитайте інформацію, яку надав козак Мандрівник.
– Який вплив здійснює Місяць на нашу планету?
– Чому вигляд нашого космічного супутника постійно змінюється: то ми бачимо Місяць повністю, то – половину, а то – молодик?
– Як прийнято називати різні форми Місяця?
– Чому люди поділяють рік на певні періоди – місяці?
– Що означає слово “місяць”?
– Яку пораду дала розумниця Дзвіночка?
– Що ви дізналися про значення й походження слова “планетарій”?
– Прочитайте і запам’ятайте висновки у рубриці “Сторінками Книги корисних природничих знань”.
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Слухання казки “Чому в Місяця немає сукні”
– Послухайте казку і поміркуйте, чому вона має таку назву.
ЧОМУ В МІСЯЦЯ НЕМАЄ СУКНІ
(Сербська казка)
Вирішив Місяць зшити собі сукню. Зняв з нього кравець мірку і сів за роботу. У призначений термін прийшов Місяць за сукнею. А сукня вузька і коротка.
– Вочевидь, я помилився,- сказав кравець. І знову сів за роботу.
У призначений термін прийшов Місяць за сукнею. Знову сукня мала.
– Вочевидь, і тепер я помилився,- сказав кравець. І знову почав кроїти і шити.
Утретє Місяць прийшов до кравця. Побачив кравець: йде по небу круглий Місяць, удвічі ширший, ніж сукня, яку він тільки-но зшив. Що було робити кравцеві? Ударив він навтікача. Шукав його Місяць, шукав, та не знайшов. Так і залишився Місяць без сукні.
– Яку таємницю розкриває ця казка?
– Чому ж у Місяця немає сукні? (Місяць буває різний.)
– А ви знаєте, від чого залежить різний вид Місяця?
– Різний вид Місяця залежить від того, як він освітлений невидимим нам уночі Сонцем. Вид Місяця впродовж місяця змінюється, адже він займає різне положення відносно Сонця і Землі. Ще в давнину люди помітили, що Місяць увесь час змінює свою форму. То він схожий на круглу тарілку, то на серп, який назвали місяцем. Усьому цьому є пояснення. Сонце – це палаюча куля. Воно випромінює світло. А Місяць не випромінює світла; він – немов дзеркало, що відбиває світло Сонця. Промені Сонця освітлюють його тільки з одного боку. Тільки цю освітлену сторону Місяця і видно із Землі. У міру того, як Місяць рухається навколо Землі, Сонце освітлює його по-різному. Залежно від того, яка частина Місяця освітлена, ми бачимо на небі його то цілком, то половинкою, то вузьким серпиком. Якщо спостерігати за Місяцем, ви помітите: серп “молодого”, “зростаючого” місяця відрізняється від Місяця “старіючого”. Для цього потрібно з’єднати відрізком прямої лінії кінчики ріжок і трохи продовжити цю лінію вниз. Вийде літера “Р”, тобто перша буква слова “росте”. Тобто ми намалювали молодий Місяць. А “старіючий” серпик сам про це говорить, адже він схожий на літеру “С” – першу літеру слова “старіючий”.
2. Робота в групах
– Викладіть на партах висловлювання, використовуючи подані слова. Але зважайте на те, що не всі слова стануть вам у пригоді.
1-ша група
Марс, Сонце, Місяць, штучний, природний, супутник Землі, Нептун.
(Місяць – природний супутник Землі).
2-га група
Перші, люди, тварини, Армстронг, Гагарін, що підкорили, Олдрін, Місяць. (Перші люди, що підкорили Місяць,- Армстронг і Олдрін.)
3-тя група
Кратери, утворені, комет, від ударів, западини, це, метеоритів.
(Кратери – це западини, утворені від ударів метеоритів.)
– Прочитайте отримані висловлювання.
– В одній із груп зустрілося прізвище Гагарін. Хто це? (Перша людина, яка полетіла в космос.)
– Назвіть його повне ім’я. (Юрій Олексійович Гагарін)
– А хто зможе назвати рік, коли Юрій Гагарін здійснив свій політ? (12 квітня 1961 року)
– Яких українських космонавтів ви знаєте?
3. Гра “П’ять речень”
Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні знання про Сонячну систему та її склад.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
– Що таке Місяць?
– Що таке Сонце?
– Чим розрізняються Місяць і Сонце?
– Як рухається Місяць?
– Як обертається Земля?
– Чим для Землі являється Місяць?
– Яка поверхня Місяця?
– Що ви знаєте про місячні моря? (Місячні моря – сухі, кам’янисті рівнини, на яких немає ані краплини води.)
– Чому їх назвали морями? (Названі вони так тому, що люди лише не так давно дістали змогу послати на Місяць літальні апарати і сфотографувати його поверхню. А до цього спостереження проводилися лише візуально, і великі темні плями на Місяці нагадували людям моря.)
– Яку форму має Місяць?
– Що називають орбітою Місяця?
– Що ближче до Землі: Сонце чи Місяць? (Місяць)
– Місяць чи хмари ближче до Землі?
– Чому не можна жити на Місяці?
– Чому не можна жити на Сонці?
– Чому Місяць називають багатоликим?
– Які форми Місяця можна бачити на зоряному небі?
– Чому різні за розмірами Сонце і Місяць виглядають на небі однаково?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 22-24.
