У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВ ДВОРІЧЧЯ

Розділ ІІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

Тема 2. ЦИВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ* ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ. КІМЕРІЙСЬКО – СКІФСЬКИЙ СВІТ

§ 15. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВ ДВОРІЧЧЯ

1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ І ПРИРОДА ДВОРІЧЧЯ

Знайдіть на карті й покажіть територію Дворіччя, про яку йдеться в тексті параграфа. Зробіть припущення; як географічне положення і природні умови могли впливати на спосіб життя населення цієї території? Порівняйте ваші припущення з текстом, поданим нижче.

З південних схилів Кавказьких гір беруть свій початок

дві великі річки – Тигр і Євфрат, що впадають у Перську затоку.

Землі в середній і нижній течії цих двох річок називають Дворіччям, а країну, що була там розташована – Месопотамією (або Межиріччям.).

Кліматичні умови Дворіччя були суворішими, ніж у Єгипті.

Улітку на його півдні спека сягала+50°Су затінку, а засушливими були 7-8 місяців нарік. Узимку ж зливи на 3-4 місяці перетворювали долину на суцільне болото.

Люди оселилися націй негостинній землі лише завдяки Тигру та Євфрату, які несли в пустелю життєдайну вологу. Однак, на відміну від Нілу, розливи цих річок були короткими, бурхливими і часто несподіваними.

Під час припливу, коли вода в Перській затоці підіймалася, води річок заливали все навкруги. Тому саме в Дворіччі виник міф про Всесвітній потоп, який знищив майже все на Землі.

* Передня Азія (або Західна, Азія) – частина Азії, яка охоплює півострів Мала Азія, Вірменське та більшу частину Іранського нагір’я, Дворіччя, Аравійський півострів.

Утім, коли вода поступово спадала, залишався товстий шар родючого мулу. Не відступаючи перед труднощами, люди будували канали для відведення води під час повеней, штучні насипи, дамби, водойми і шадуфи, за допомогою яких зрошували поля в спеку. Наполеглива праця населення Дворіччя перетворила цю річкову долину на квітучий край, де збирали високі врожаї зернових культур, овочів і фруктів.

На основі ілюстрацій і ваших знань порівняйте природні умови Єгипту і Дворіччя. Поміркуйте, як винайдення шадуфа вплинуло на розвиток землеробства.

1 – селище давніх шумерів; 2 – зрошення полів Дворіччя шадуфами (малюнок із шумерського рельєфу)

2. СПОСІБ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ ДВОРІЧЧЯ

В III-II тис. до н. е.

Що могло зацікавити мандрівників у Дворіччі?

У другій половині IV тис. до н. е. долину Тигру та Євфрату заселили племена шумерів й аккадців, які створили держави Шумер і Аккад. Згодом ці країни об’єдналися в могутнє Шумеро-Аккадсъке царство. Основними заняттями його мешканців були землеробство і скотарство. Вирощували у Дворіччі зернові культури – ячмінь, пшеницю, що давали врожаї двічі на рік, а також овочі – часник, цибулю, огірки, горох тощо. Саме місцеві хлібороби винайшли плуг, яким було зручно орати грунт.

Основним плодовим деревом Дворіччя була фінікова пальма, яку називали “деревом життя”. З фініків виготовляли різні солодощі й борошно, кісточки використовували як паливо, з волокон кори плели мотузки і виготовляли кошики. Вирощували також яблуні, гранатові дерева.

Мешканці Дворіччя розводили дрібну та велику рогату худобу, домашню птицю. Також займалися полюванням та рибальством.

Каменю, металів і лісу в Дворіччі не було. Місцеві мешканці мали в достатку лише глину й очерет, які широко використовувалися в повсякденному побуті. Житлові будинки, храми, палаци споруджували з глиняної цегли, яку не обпалювали, а просто висушували на сонці. Ці споруди не руйнувались, бо їх будували з дуже товстими стінами. Так, наприклад, по верхівці міської стіни міг би спокійно проїхати віз. У побудованих з такої цегли будинках улітку було прохолодно, а взимку – тепло.

Із глини виготовляли багато різних речей: діжки, посуд, дитячі іграшки, серпи з кам’яними зубцями і навіть – цвяхи. Тож не дивно, що й основним матеріалом для письма стала глина. Мешканці Дворіччя навчилися писати гострою прямокутною паличкою на маленьких плитках-табличках. Саме тут з’явилися глиняні конверти, у які вкладали глиняні листи. На вогкій поверхні плиток можна було легко витискувати окремі рисочки – клинці. Тому писемність жителів Стародавнього Дворіччя називають клинописом.

Клинопис – тип письма жителів Дворіччя, у якому кожний знак складався з кількох клинців. Він позначав або окремий склад, або ціле слово, які єгипетський ієрогліф.

На основі тексту і зображень складіть розповідь про основні заняття мешканців Дворіччя.

1 – доїння корів у храмовому господарстві; 2 – ремісники-гончарі (перламутрові інкрустації); 3 – клинописна глиняна табличка

Давні шумери й аккадці були вправними ремісниками. їхні вироби, а також зерно, вовна, тканини й фініки вимінювалися в інших народів на дерево, будівельний камінь і метали.

Шумери й аккадці заснували багато міст-держав: Ур, Урук, Еріду, Лагаш, Аккад та інші. Кожне з них мало свої закони, органи управління і військо. У центрі височів головний храм – зикурат. Він мав вигляд ступінчастої вежі й присвячувався богу – покровителю міста.

Місто-держава – держава, яка складається з міста та навколишньої території.

На основі тексту й ілюстрацій поясніть, як виглядало місто-держава.

Залишки міста-держави Ур (сучасне фото)

Місто-держава Урук (сучасна історична реконструкція)

Шумерський зикурат (сучасний вигляд та історична реконструкція)

Статуетка царя Гудеа – правителя міста Лагаш

3. ПІДНЕСЕННЯ ВАВИЛОНА ЗА ЧАСІВ ХАММУРАПІ

Чому Хаммурапі називають великим діячем свого часу?

Міста Стародавнього Дворіччя тривалий час воювали між собою – кому з них бути головним. На початку II тис. до н. е. з півночі на Дворіччя здійснили напад кочові племена амореїв, які захопили країну Аккад і на її півдні заснували нову столицю під назвою Бабілу або Бабілім (* Ворог а божі “). Пізніше греки назвали це місто Вавилон, а всю країну – Вавилонією.

Найбільшої могутності Вавилон досягає у II тис. до н. е. за царя Хаммурапі, який правив у 1792-1750 pp. до н. е. Він перетворив Вавилон на могутню державу. За його правління Вавилонське царство мало величезну територію, що тримала під своїм контролем найважливіші торговельні шляхи.

А ім’я Хаммурапі навіть згадується в Біблії.

Хаммурапі піклувався про свою державу та її розвиток. Він створив митну службу, що збирала податки до державної скарбниці. 8а його наказом упорядковували старі та будували нові зрошувальні канали. Найбільший з них навіть мав назву “Хаммурапі – Благословення народів”. Влада царя була абсолютною й незаперечною, бо грунтувалася на вірі, що верховний правитель близький до богів й одержує владу з їхніх рук. Ціла армія писарів, наглядачів, збирачів податків, суддів, охоронців пильнувала за порядком у державі.

Проте ім’я Хаммурапі уславилося насамперед завдяки першим в історії людства писаним законам.

Хаммурапі

Закон – це письмовий документ, у якому закріплено загальні правил а поведінки, що врегульовують відносини між. людьми в державі.

Закони Хаммурапі було викарбувало на великому полірованому стовпі з чорного каменю. На верхівці стовпа було зображено самого Хаммурапі, якому бог Сонця і правосуддя передає мудрі закони. Усього на стовпі записано майже 300 законів. Вони були суворими і навіть жорстокими, але завдяки їм вавилонське суспільство змогло вижити в тогочасних умовах.

Проаналізуйте текст законів. Що нового ви дізналися з них про життя у Вавилоні?

Із законів Хаммурапі

Якщо людина найме корабельника і судно, завантажить його хлібом, вовною, олією, фініками чи яким іншим вантажем, а цей корабельник буде необережним і потопить судно чи пошкодить те, що міститься на ньому, то корабельник повинен відшкодувати судно, яке він пошкодив, і все, що він пошкодив на ньому.

Якщо людина намагатиметься укріпити греблю свого поля, і, внаслідок того, що гребля не була укріплена, станеться прорив, а водою буде затоплено землю общини, то людина, в греблі якої відбувся прорив, повинна відшкодувати хліб, який вона знищила.

Якщо чоловік виб’є іншому око чи зламає руку, то йому треба зробити те саме.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Який всесвітньо відомий міф виник у Дворіччі? Чому?

2. Як ви думаєте, чому селян називали годувальниками держави?

3. Який матеріал був найпоширенішим у Дворіччі? Наведіть приклади його використання.

4. Поясніть, що таке місто-держава.

5. Який цар Вавилона прославився найбільше і чому?

6. У вступі до законів цар Хаммурапі проголошує мету: “Дати сяяти справедливості в країні, щоб знищити беззаконня і зло, аби сильний не гнобив слабшого”. Про кого турбувався Хаммурапі у своїх законах?

Домашнє завдання

1. Вправи з “історичної математики”:

А) Час правління Хаммурапі припадає на першу чи другу половину XVIII ст. до н. е.?

Б) Що було раніше: правління Хаммурапі у Вавилонській державі чи Тутмоса ІІІ в Єгипті? На скільки?

2. Що в законах Хаммурапі здається вам справедливим, а що – несправедливим?

Стовп із законами Хаммурапі (з експозиції музею Лувр, Франція)