У чому відмінність підходу до аналізу “монополії і конкуренції” Е. Чемберліна від концепції Дж. Робінсон?
Історія економічних вчень
ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ XX ст.
У чому відмінність підходу до аналізу “монополії і конкуренції” Е. Чемберліна від концепції Дж. Робінсон?
Відмінність теорії монополістичної конкуренції Е. Чемберліна від теорії недосконалої конкуренції Дж. Робінсон полягає в методології аналізу проблем. Основним фактором (причиною) монополістичної конкуренції, за Чемберліном, є монополія продукту, а не монополія фірми.
Характер конкуренції змінюється на основі диференціації продукту. Якщо фірма випускає
Крім цінової набуває поширення нецінова конкуренція. Її методи: підвищення якості товарів, випуск нових моделей, помітне оформлення, вміле обслуговування клієнтури. На думку Чемберліна, “продукт – найрухливіша в економічній системі категорія, більш рухлива, ніж ціна”. Конкуренція якості ефективніша за конкуренцію цін.
Конкуренція як така не зникає. Змінюються її форми. Монопольне становище лідируючих фірм залучає нових
Висновки, яких доходять Е. Чемберлін і Дж. Робінсон, трохи відрізняються. Дж. Робінсон пише про засилля монополій, Е. Чемберлін обвинувачує в монополії профспілки й надмірно незговірливих робітників.
Робінсон бачить джерело монополії в концентрації виробництва і капіталу. Встановлюючи монопольно високі ціни, підприємець – монополіст перерозподіляє доходи на свою користь. Робінсон доходить висновку про необхідність посилення державного регулювання економіки. На відміну від неї Чемберлін виступає проти державного втручання в ринковий механізм. Він стверджує, що ринок страждає від монопольного становища профспілок (профспілкова монополія), що перешкоджають зниженню заробітної плати. А це позначається негативно на рівні зайнятості й ефективності виробництва.