Історія економічних вчень
ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.)
У чому виявляється сутність теорії цінності М. Туган-Барановського?
Маржиналістські ідеї в Україні найкраще представлені у працях Тугана-Барановського. Учений не був щирим послідовником ні австрійської, ні будь-якої іншої школи. Туган-Барановський, проаналізувавши розвиток теорії граничної корисності від її витоків до більш пізніх часів, у праці”Вчення про граничну корисність господарських благ як причину їх цінності” (1890 р.), дійшов висновку про доцільність
використання в економічних дослідженнях теорії корисності. Поняття граничної корисності, встановлення цінності предмета за його граничною корисністю було, за виразом Тугана-Барановського, “Аріадниною ниткою” для виходу з лабіринту суперечностей при поясненні цінності корисністю, дало можливість школі К. Менгера сформулювати “нову теорію цінності, яка має всі шанси стати загальноприйнятою в науці”.
Туган-Барановський сформулював закон (“теорему цінності”), згідно з яким граничні корисності господарських благ, що вільно відтворюються, прямо пропорційні їхнім трудовим вартостям. За всієї умовності
цього закону сама ідея необхідності дослідження категорії цінності з погляду “об’єктивних” і “суб’єктивних” факторів була надзвичайно плідною, підносила праці Тугана-Барановського в цій галузі на рівень найновіших на той час здобутків світової економічної думки. Це розрізнення “суб’єктивних” та “об’єктивних” факторів було даниною українського вченого тогочасним поглядам класичної школи з її пошуками абсолютної субстанції цінності. Та саме з ідеєю синтезу досягнень маржиналізму з певними засадами класичної школи, вперше висунутою на Заході А. Маршаллом, були пов’язані так звана маршалківська революція і виникнення неокласичного напряму в економічній теорії.