Україна та світове господарство. Зовнішні економічні зв’язки України
Географія
Економічна і соціальна географія України
Господарство
Україна та світове господарство. Зовнішні економічні зв’язки України
Після проголошення незалежності Україна безпосередньо вступила в систему світового географічного поділу праці.
Міжнародний географічний поділ праці – форма поділу праці, що виражається у спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів продукції або послуг, якими вони обмінюються.
Як і інші країни – республіки колишнього СРСР, до такої ролі Україна не була достатньою
Світове господарство – сукупність національних господарств усіх країн світу і зв’язки між ними.
Перед нашою державою постало складне завдання: з одного боку, орієнтуватися на власний потенціал у формуванні нової економіки, а з іншого – визначити свою роль у світовому господарстві,
Україна увійшла в ряд міждержавних економічних об’єднань, стала членом, у тому числі асоційованим, різних міжнародних структур, наприклад СНД (Співдружність Незалежних Держав).
Активна участь України у програмі НАТО “Партнерство заради миру” забезпечує їй певні гарантії самостійності.
Незалежна Україна проводить політику розширення партнерських відносин із державами світу й особливо із сусідами першого і другого порядків: країнами Чорноморського басейну (Україна є членом цього об’єднання країн), країнами Дунайського басейну; країнами Вишеградського “чотирикутника” (Угорщина, Чехія, Словаччина, Польща).
Зростаючого значення набуває інтеграція України в Європу.
Економічна інтеграція – процес переплетення національних економік і проведення узгодженої міждержавної економічної політики.
У цьому напрямку особливо важливим є підписання угоди про партнерство і співробітництво між Україною і країнами – членами Європейського Союзу. 9 листопада 1995 p. Україна стала членом Ради Європи. Україна першою з держав СНД зробила вирішальний крок у становленні договірно-правової основи співробітництва з ЄС.
У 1992 p. було прийняте рішення про прийом України до найбільш важливих світових фінансово-кредитних організацій – Міжнародного валютного фонду і Міжнародного банку реконструкції та розвитку.
Україна має реальні можливості для подальшого плідного розвитку зовнішніх економічних зв’язків. Так, за загальними запасами природних ресурсів і економічним потенціалом наша держава посідає восьме місце у світі. Україна входить у першу десятку країн світу з виробництва окремих видів продукції, наприклад: видобутку залізної, манганової руди й вугілля; виробництва сталі, сульфатної кислоти, мінеральних добрив, цементу; вирощування цукрового буряку, соняшнику й картоплі.
Зовнішні економічні зв’язки (схема 15) відіграють велику роль у розвитку економіки нашої країни. Їх значення постійно зростає. Україна намагається будувати своє економічне співробітництво з іншими державами на основі рівноправності та взаємної вигоди. Нині Україна здійснює зовнішньоторговельні операції з більш ніж 120 країнами (рис. 40).
Найбільші обсяги продукції Україна експортує до Росії. За нею ідуть Німеччина, Китай, США, Велика Британія, Білорусь, Швейцарія і Таїланд.
Серед експортної продукції переважають чорні метали та вироби з них (близько 39 %), продукція хімічної (близько 15 %) та харчової (понад 10 %) промисловості, а також машинобудування (близько 10 %).
Понад 56 % імпорту країни припадає на мінеральне паливо, нафту і природний газ. Продукція машинобудування в структурі імпорту становить понад 16 %, хімічної промисловості – 10 %.
Найбільше продукції імпортується з Росії, Німеччини, США, Польщі та Італії.
Серед регіонів України найбільше продукції експортують Дніпропетровська та Донецька області, місто Київ.
Україна надає послуг різним країнам світу в півтора разу більше, ніж отримує від них. Особливо великим є обсяг транспортних послуг нашої країни, що зумовлено її вигідним географічним положенням.
Найбільші інвестиції в економіку України спрямовують США, Нідерланди та Німеччина.
У цілому пріоритетними для України є зв’язки з Російською Федерацією, Білоруссю, Казахстаном, країнами Центральної і Східної Європи, а також з економічно розвинутими країнами – США, Японією, Німеччиною, Францією, Великою Британією, Канадою, Італією та ін.
