УКРАЇНСЬКІ МОТИВИ СИМФОНІЙ
МИСТЕЦТВО БЕЗ МЕЖ І КОРДОНІВ
УКРАЇНСЬКІ МОТИВИ СИМФОНІЙ
Розглянь ілюстрації. Які фольклорні твори тобі нагадали? Прочитай текст.
Скільки чудових пісень і танців створив український народ! Ліричні й жартівливі, колискові та думи, календарно-обрядові пісні, що супроводжують людину протягом усього життя… А поруч – запальний козачок і задерикуватий гопак, мужній аркан, гомінка коломийка, чарівлива метелиця… Ці мелодії жили у віках, переходили від батьків до дітей.
Скарбниця музичного фольклору
Український фольклор – бажаний “гість” у симфонічних творах. Понад 130 років тому Михайло Калачевський написав твір, музика якого повністю побудована на мелодіях народних пісень… Цей твір композитор так і назвав: “Українська симфонія”.
Пригадай, що таке симфонія. Поясни, чому твір М. Калачевського названо “Українська симфонія”. Поміркуй, чому композитор звернувся до українського фольклору.
Михайло Калачевський. “Українська симфонія”
(друга частина)
Дівка
На козака моргала:
– Ти, козаче, ходи,
Мене вірно люби,
Серце моє, серце моє!
– Ой не буду ходити,
Тебе вірно любити!
В тебе батько лихий,
В тебе батько лихий,
Серце моє, серце моє!…
– Батька дома немає,
У шиночку гуляє.
А ти, серце, ходи,
Мене вірно люби,
Серце моє, серце моє!…
Так розпочинається українська народна пісня “Дівка в сінях стояла”. У цьому фольклорному творі передано розмову дотепної дівчини та хитруватого козака.
Дівчина запрошує парубка на побачення, а той відмовляється, “страхаючись” батька, матері, собак, мишей…
На мелодії цієї старовинної пісні-танцю український композитор Михайло Калачевський побудував музику другої частини “Української симфонії”.
Послухай мелодію пісні “Дівка в сінях стояла”. Опиши її характер.
Послухай музику М. Калачевського. Визнач, яку частину пісенного куплету використав композитор. Простеж, як розвивається мелодія пісні у симфонічному творі.
“Симфонія невідомого автора початку XIX століття” (Фінал)
Не всі фольклорні наспіви дійшли до наших днів. А у професійній музиці деякі твори… “загубили” автора!
Історики знайшли партитуру симфонії, написаної 200 років тому. Завдяки нотному запису музика збереглася, а прізвище автора – ні! Так й існує цей твір під назвою “Симфонія невідомого автора початку XIX століття”. Але кожний слухач цієї музики без вагань скаже: її автор дуже добре знався на українському фольклорі!
У Фіналі симфонії створено яскраву картину народного побуту. Композитор “намалював” її, використовуючи інтонації українських народних мелодій. Головна тема фіналу – веселий козачок – ніби йде колом, чергуючись з мелодією ліричного дівочого танцю, героїчно-мужньою козацькою темою, пісенним мотивом…
Послухай Фінал симфонії. Позначай рефрен підняттям обох рук, а нові епізоди однієї руки. Поміркуй, якими засобами автор створив картину українського свята.
Послухай пісню. Поміркуй, чому митці оспівують Батьківщину в своїй творчості.
В створив український народ! Ліричні й жартівливі, колискові та думи, календарно-обрядові пісні, що супроводжують людину протягом усього життя… А поруч – запальний козачок і задерикуватий гопак, мужній аркан, гомінка коломийка, чарівлива метелиця… Ці мелодії жили у віках, переходили від батьків до дітей.
Скарбниця музичного фольклору завжди надихала композиторів. І тоді народні наспіви відроджувались у п’єсах, концертах, рапсодіях, симфоніях…
Український фольклор – бажаний “гість” у симфонічних творах. Понад 130 років тому Михайло Калачевський написав твір, музика якого повністю побудована на мелодіях народних пісень… Цей твір композитор так і назвав: “Українська симфонія”.
Пригадай, що таке симфонія. Поясни, чому твір М. Калачевського названо “Українська симфонія”. Поміркуй, чому композитор звернувся до українського фольклору.
Михайло Калачевський. “Українська симфонія”
(друга частина)
Дівка в сінях стояла,
На козака моргала:
– Ти, козаче, ходи,
Мене вірно люби,
Серце моє, серце моє!
– Ой не буду ходити,
Тебе вірно любити!
В тебе батько лихий,
В тебе батько лихий,
Серце моє, серце моє!…
– Батька дома немає,
У шиночку гуляє.
А ти, серце, ходи,
Мене вірно люби,
Серце моє, серце моє!…
Так розпочинається українська народна пісня “Дівка в сінях стояла”. У цьому фольклорному творі передано розмову дотепної дівчини та хитруватого козака.
Дівчина запрошує парубка на побачення, а той відмовляється, “страхаючись” батька, матері, собак, мишей…
На мелодії цієї старовинної пісні-танцю український композитор Михайло Калачевський побудував музику другої частини “Української симфонії”.
Послухай мелодію пісні “Дівка в сінях стояла”. Опиши її характер.
Послухай музику М. Калачевського. Визнач, яку частину пісенного куплету використав композитор. Простеж, як розвивається мелодія пісні у симфонічному творі.
“Симфонія невідомого автора початку XIX століття” (Фінал)
Не всі фольклорні наспіви дійшли до наших днів. А у професійній музиці деякі твори… “загубили” автора!
Історики знайшли партитуру симфонії, написаної 200 років тому. Завдяки нотному запису музика збереглася, а прізвище автора – ні! Так й існує цей твір під назвою “Симфонія невідомого автора початку XIX століття”. Але кожний слухач цієї музики без вагань скаже: її автор дуже добре знався на українському фольклорі!
У Фіналі симфонії створено яскраву картину народного побуту. Композитор “намалював” її, використовуючи інтонації українських народних мелодій. Головна тема фіналу – веселий козачок – ніби йде колом, чергуючись з мелодією ліричного дівочого танцю, героїчно-мужньою козацькою темою, пісенним мотивом…
Послухай Фінал симфонії. Позначай рефрен підняттям обох рук, а нові епізоди однієї руки. Поміркуй, якими засобами автор створив картину українського свята.
Послухай пісню. Поміркуй, чому митці оспівують Батьківщину в своїй творчості.
