Умови грунтоутворення

Розділ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УKPAЇНИ

Тема 7. ГРУНТИ І ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

Знання про грунти та їхні особливості для багатьох людей навіть у повсякденному житті дуже корисні. Адже без цих знань неможливо виростити овочі та фрукти на присадибній чи дачній ділянці. А що вже казати про сільське господарство, яке забезпечує людину продуктами харчування: воно повністю базується на використанні грунтів. Тому повна інформація про грунти та їхні властивості є основою праці землероба й агронома. Працівникам

в галузі сільського господарства потрібно знати, що і де вирощувати, як оберігати грунти від забруднення, як підвищити їхню родючість, як запобігти ерозії грунтів і як в цілому дбати про їхнє відтворення.

Працівники промисловості використовують грунтове покриття лише як фундамент, на якому відбувається виробничий процес. Будівельникам важливо знати про механічний і хімічний склад грунтів і грунтоутворювальних порід, щоб уникнути помилок під час зведення споруд.

Знання про склад грунтів є важливими для медиків і санітарних служб, які мають уберегти населення від серйозних інфекційних захворювань. Адже

хімічний склад грунтів і наявність у грунтовому покриві мікроорганізмів, солей важких металів та інших елементів значно впливають на стан здоров’я населення і свійських тварин.

Отже, грунтовий покрив є матеріальною основою життя кожної людини, без нього неможливе жодне виробництво.

§29. Умови грунтоутворення

Географічна розминка

Згадайте з курсу географії 6-го класу, яку гірську породу називають материнською.

Назвіть ті роботи, які виконує людина з грунтом на своїх присадибних чи дачних ділянках. Як це впливає на стан грунту?

Умови утворення грунту на території України. Грунт – це самостійне, природно-історичне, органо-мінеральне тіло, що сформувалося внаслідок дії живих організмів і природних вод на поверхневий шар гірських порід під впливом клімату, рельєфу. Отже, грунт утворюється в результаті складної взаємодії багатьох чинників, а саме: місцевого клімату, рослинності та тваринних організмів, материнських гірських порід, рельєфу місцевості й навіть віку країни. Нині на формування грунтів значно впливає й господарська діяльність людини. Основною властивістю грунту є його родючість. Саме вона й відрізняє грунт від гірської породи.

Материнська порода як чинник утворення грунту. Основними грунтоутворювальними породами, які називають материнськими, в Україні є продукти вивітрювання таких гірських порід, як леси і лесоподібні суглинки, льодовикові відклади (морена) (в Українському Поліссі), водно-льодовикові відклади, піщані та супіщані, поширені переважно в заплавах річок, глини різного походження. До материнських порід належать також продукти вивітрювання твердих карбонатних порід (Південний берег Криму), магматичних порід (Приазовська і Придніпровська височини), пісковиків та глинистих сланців (Донбас, Крим, Карпати).

Практичне завдання

За геологічною картою України визначте всі грунтоутворювальні гірські породи.

Від механічного складу грунтоутворювальної породи залежить і механічний склад грунту, який, у свою чергу, визначає його родючість. Так, грунти, сформовані на глинистих породах, мають високу здатність утримувати вологу, багаті на гумус і елементи живлення. Такі грунти часто називають важкими. Піщані та супіщані грунти, навпаки, легкі. Вони легко пропускають повітря, водопроникні, швидко прогріваються. Водночас вони мають ряд негативних властивостей, а саме: низький вміст гумусу та поживних речовин, легко піддаються вітровій ерозії тощо.

Мінеральний і хімічний склад грунтоутворювальних порід значно впливає на характер і спрямованість хімічних процесів по всьому профілю грунту.

На території, вкритій різними за складом грунтоутворювальними породами, формуються різні типи або підтипи грунтів. Так, у межах Поліської низовини основним типом грунту є дерново-підзолисті, які сформувалися на водно-льодовикових відкладах. А в Житомирській області в межах Овруцько-Словечанського кряжа поширені сірі лісові грунти, які сформувалися на лесах. Це зумовлено різним механічним, мінеральним і хімічним складом моренних і лесових відкладів.

Живі організми – потужний чинник утворення грунтів. Часто грунт порівнюють із фабрикою, де працюють живі організми: бактерії, рослини, тварини. Доведено, що грунт починає утворюватися з моменту поселення живих організмів на гірській породі. Організми – мешканці грунтів здійснюють найважливіші процеси грунтоутворення: накопичення і розкладання органічної речовини, біологічно важливих елементів, руйнування і новоутворення мінералів, перерозподіл поживних речовин тощо. Все це визначає загальний хід грунтоутворення та формування родючості грунту.

Наука стверджує

Тварини поліпшують властивості грунтів. Серед безхребетних особливо важливу роль у грунтоутворенні відіграють дощові черв’яки, які поширені в різних грунтах України. їхня кількість на 1 га грунту може сягати кількох мільйонів особин. Діяльність дощових черв’яків у грунтоутворенні різноманітна: вони утворюють густу сітку ходів, що розпушує грунт, поліпшує його пористість і вологоємність. Грунт, багатий на дощових черв’яків, має низьку кислотність, високий вміст гумусу. Підраховано, що дощові черв’яки переміщують увесь поверхневий шар грунту за 50 років.

Серед хребетних тварин активну участь у процесах грунтоутворення беруть степові гризуни – полівки, бабаки, кроти, ховрахи та ін. Вони будують глибокі нори і довгі ходи в грунті. Об’єм грунту, який вони переміщують, досягає кількох сотень кубічних метрів на 1 га. Інтенсивне переміщування грунтової маси землерийними тваринами поліпшує механічні та хімічні властивості грунту.

Нежива природа як чинник грунтоутворення. На утворення грунту як прямо, так і опосередковано впливає клімат. Від кліматичних умов залежать теплові властивості грунту, його температура впродовж року, ступінь зволоження, які є важливими чинниками родючості грунту.

На грунтоутворення впливає також вітер, який здебільшого є шкідливим, бо видуває дрібні частки з грунту. Інтенсивність видування грунту, або дефляція, визначається багатьма показниками, насамперед швидкістю вітру, наявністю чи відсутністю рослинного покриву, механічним складом грунту і його структурою, рельєфом. Зазвичай у результаті дефляції видувається верхній родючий шар, знижується родючість грунту. Навпаки, у місцях накопичення принесених вітром речовин (у балках, ярах, лісосмугах, на сільськогосподарських угіддях тощо) гинуть багаторічні насадження і посіви, заносяться родючі землі, дороги, зрошувальні канали тощо. Отже, процеси, пов’язані з діяльністю вітру, різко порушують перебіг грунтоутворення.

Своєрідним чинником грунтоутворення є рельєф, який перерозподіляє тепло і опади, а отже, впливає на водний, тепловий, поживний, сольовий режими грунту, визначає структуру грунтового покриву і є основою нанесення грунтів на карту.

Умови грунтоутворення

Мал. 131. Зрошення

Умови грунтоутворення

Мал. 132. Полезахисна лісосмуга

Людина і грунт. Виробнича діяльність людини, особливо сільськогосподарська, також впливає на процеси грунтоутворення. Обробляючи грунт, людина здійснює меліорацію – систему заходів, спрямованих на поліпшення якості земель, підвищення їхньої родючості. Так, за допомогою осушення, зрошення (мал. 131), снігозатримання та лісонасадження (мал. 132) регулюють водний режим грунту. З метою підвищення родючості грунту вносять різноманітні добрива, при цьому часто докорінно змінюючи його хімічний склад, фізичні та теплові властивості. Унаслідок промивання, гіпсування, вапнування, а також поглиблюючи орний шар, висаджуючи спеціальні рослини, людина змінює структуру грунту. Отже, з початком обробітку грунту починає змінюватися і характер грунтоутворення. Він переходить від природного до культурного етапу свого розвитку, до культурного процесу грунтоутворення.

Проте не тільки людина впливає на грунтоутворення. Відомо, що грунти є середовищем життя багатьох хвороботворних мікроорганізмів і вірусів, які є збудниками різних тяжких захворювань: холери, тифу, сказу, сибірської виразки, дизентерії тощо. На здоров’я людей значно впливає й хімічний склад грунту. Дуже небезпечними для людини є солі важких металів, які часто потрапляють у грунтовий покрив разом із добривами. Усі елементи, які є в грунті, засвоюють рослини, і по ланцюгах живлення ці елементи врешті-решт потрапляють до організму людини. Все це свідчить про необхідність санітарної охорони грунтів.

Проблема

У наших населених пунктах часто порушуються встановлені санітарно-епідеміологічною службою правила внесення мінеральних добрив, створення зелених насаджень навколо промислових підприємств, облаштування каналізації та вивозу сміття. Запропонуйте вихід із ситуації, що склалася. Яких правил слід обов’язково дотримуватися задля санітарної охорони грунтів у вашій місцевості?

Час як чинник грунтоутворення. Грунт не може утворитися миттєво, а потім раптово зникнути. Грунтоутворення, як і будь-який природний процес, має свій початок, етапи розвитку, певну швидкість і час завершення. Тому час також є основним чинником формування грунту. Грунтоутворення пов’язують із розвитком органічного світу на Землі, коли в різні геологічні періоди виникали різні грунти, збільшувалося їх різноманіття. Впливали на грунти в різні часи й інші геологічні процеси. Так, встановлено, що вік грунтів на півночі України відповідає закінченню Дніпровського зледеніння і початку відкладання лесових гірських порід, а вік чорноземів (8- 10 тис. років) і каштанових грунтів (5-6 тис. років) пов’язують із відступом Чорного моря.

Історична довідка

Сучасні грунти різновікові. За спостереженнями багатьох учених, 1 см гумусу в умовах помірного клімату формується за 100-200 років, а повний профіль сучасного грунту – від кількох сотень до кількох тисяч років. У літературі наведено багато фактів про час, потрібний для утворення зрілого грунту. Підмічено, що на стінах Кам’янець-Подільської фортеці сформувався грунт потужністю 30 см усього за 230 років, з 1700 до 1930 р. Підчас видобутку вугілля в Донбасі виявлено грунти, вік яких понад 300 млн років, але вони мають ознаки і властивості сучасних грунтів.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Основними грунтоутворювальними породами на території України є лес та лесоподібні суглинки, морена, водно-льодовикові, піщані та супіщані породи, глина.

Живі організми впливають на родючість грунту, формуючи гумусовий горизонт.

Клімат і рельєф впливають на водний, тепловий, сольовий та поживний режим грунту.

Процес грунтоутворення тривалий у часі.

Людина змінює грунти в результаті меліорації.

Ключові терміни і поняття

Грунт умови грунтоутворення меліорація дефляція Самоперевірка

Поясніть народне прислів’я: “На добрій землі що не посієш, те й вродить”. Чи погоджуєтеся ви з ним?

Поясніть, як людина впливає на формування грунту і, навпаки, як грунт впливає на людину.

Наведіть приклади впливу гірських порід та живих організмів на властивості грунтів.

Чим відрізняється грунт від гірської породи?

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Умови грунтоутворення - Географія