Унікальність рослинності й тваринного світу Австралії. Природні зони материка
Розділ ІІ. Материки тропічних широт
Тема 3. Австралія
& 28. Унікальність рослинності й тваринного світу Австралії. Природні зони материка
Пригадайте: 1. Як виник окремий материк Австралія? 2. Що таке широтна зональність природних зон? Чим вона зумовлена? Що може її порушувати?
Причини унікальності рослинності й тваринного світу Австралії.
Австралія відокремилася від “материнського” стародавнього материка Гондвани найраніше. Тривалий час вона майже не мала зв’язку з іншими материками. Цим пояснюється унікальність
Панівною рослиною є евкаліпт. З кожних чотирьох австралійських дерев три – евкаліпти. Евкаліптів в Австралії майже 600 видів. Деякі з них дуже великі (до 100 м заввишки і 10 м завтовшки), інші низькорослі, у вигляді чагарників. В одних видів евкаліптів кора звисає лахміттям, в інших, навпаки, гладенька, а є евкаліпти із “залізною” жорсткою корою. Блакитно-сіре листя евкаліптів надає лісам трохи сумного вигляду, у них
Тваринний світ Австралії зовсім не подібний до тваринного світу інших материків. Австралія – материк сумчастих тварин, яких тут 600 видів. Дитинчата сумчастих народжуються дуже маленькими, і самиця 8 місяців доношує їх у сумці – шкіряній складці на животі. Характерною для Австралії сумчастою твариною є кенгуру (мал. 61). Тут можна натрапити на велетенських кенгуру (майже 3 м заввишки), а можна побачити карликових тварин величиною не більше 30 см. Цікаві також примітивні ссавці, що виводять малят з яйця, як птахи, а вигодовують їх молоком, як ссавці. Це єхидна (мал. 62) і качкодзьоб (мал. 63).
Мал. 61. Кенгуру
Мал. 62. Єхидна
Мал. 63. Качкодзьоб
За видовим складом органічний світ Австралії значно поступається іншим материкам, за винятком Антарктиди. Після заселення материка європейцями тут з’явилися нові види рослин і тварин, що були завезені переселенцями, які поширилися по всій території Австралії. У деяких випадках це призвело до екологічних проблем. Так, завезені європейцями лисиці та горностаї знищують рідкісних представників місцевої фауни.
Але справжнім лихом стали кролі, яких завезли в 1859 р. Наприкінці століття вони заполонили материк, спустошуючи посіви, фруктові сади, а головне – пасовища для овець. Кролів почали знищувати. Війна з ними триває й досі.
– За картою “Географічні пояси та природні зони світу” (див. форзац 2 підручника) з’ясуйте, які з природних зон і чому займають в Австралії найбільші й найменші площі.
Отже, в Австралії представлені такі природні зони: тропічні пустелі й напівпустелі, савани та рідколісся, вологі тропічні вічнозелені ліси, мусонні й субекваторіальні ліси.
Пустелі й напівпустелі. Природна зона тропічних пустель і напівпустель займає 65 % площі Австралії й розташована переважно на заході, півдні та в центрі материка в умовах тропічного й субтропічного континентального клімату. Тропічні пустельні грунти дуже засолені й мають червоний колір, який надає їм окис заліза.
На відміну від африканських пустель значні простори природної зони Австралії вкриті густими заростями колючих акацій та евкаліптів. Тут їх називають скребом. Скреб поширений переважно на південному заході та півдні Австралії, зазвичай на вододілах. Земля під скребом укрита ріденькими пучками посухостійких трав. Відносне багатство рослинного покриву австралійських пустель пояснюється наближенням до поверхні підземних вод.
Життя в пустелях і напівпустелях прокидається під час короткочасних дощів. Тут водяться сумчастий кріт, земляний заєць, миші, великі червоні кенгуру, ящірки, терміти, а також собака динго (мал. 64). Динго, вірогідно, потрапив до Австралії разом з людьми 40 тис. років тому. Це найбільший хижак на материку. У пустелі багато птахів.
Савани та рідколісся. Поступово на північ і схід напівпустелі переходять у савани – величезні країни трав. За площею савани в Австралії поступаються тільки пустелям. Вони розташовані в північній частині материка в умовах субекваторіального клімату, а також у більш зволожених районах тропічного й субтропічного поясів на сході та південному заході. Дощі тут ідуть нечасто, у сухий період трава випалюється сонцем, грунт висихає. Та тільки-но пройде дощ, савана перетворюється на океан трав. Червоно-жовті грунти саван дуже родючі.
Рослинність материка пристосована до високих температур і малої кількості опадів. Серед трав високо піднімаються кенгурова трава, голуба трава та інші злаки. Замість баобабів у савані Австралії ростуть поодинокі евкаліпти. До евкаліптів домішуються акації, ароматичне персикове дерево, а на півночі – пляшкові дерева, які накопичують у товстих стовбурах воду.
Разом із хлібними злаками до Австралії були завезені їх супутники – бур’яни, наприклад кактус-опунція. Він так розмножився, що витісняє кормові трави.
Савани поступово переходять в евкаліптове рідколісся.
Мал. 64. Собака динго
Серед тварин саван і рідколісся вирізняється велетенський кенгуру. Далеким родичем африканського страуса є австралійський ему, нелітаючий птах до 1,5 м заввишки. Численними в савані мурашками й термітами живиться єхидна. Біля річок селиться качкодзьоб, який полює на риб, молюсків і червів.
Лісові масиви займають в Австралії невеликі площі: орієнтовно 5,5 % території. Типи грунтів, а також видовий склад рослин і тварин лісу змінюються залежно від кліматичних умов.
Мусонні й субекваторіальні ліси. На півночі Австралії трапляються ділянки мусонних і субекваторіальних лісів. Тут на червоних фералітних грунтах ростуть пальми, фікуси, евкаліпти, деревоподібні папороті. У місцях, де опади бувають у певний сезон (на півночі материка – улітку, на півдні – узимку) і їх кількість не перевищує 1000 мм, поширені евкаліптові ліси. Це світлі ліси, оскільки дерева не дають тіні – їх листочки повернуті паралельно до променів сонця. На південному заході евкаліптові ліси досить густі, тут ростуть високостовбурні й чагарникові евкаліпти, а також трав’яне дерево.
В евкаліптових лісах мешкає сумчастий ведмедик коала. Ця невелика тварина активна вночі й живиться виключно листям евкаліптів. Самиця коали 6-7 місяців виношує дитинчат у сумці, а потім ще довго на спині. У лісах, крім ссавців, живе багато неймовірно красивих птахів: райські птахи, лірохвіст, папуги. Тут водяться казуари (мал. 65) – найбільші нелітаючі птахи Австралії (до 1,5 м заввишки), які важать 50-100 кг. З хижих птахів у тропічному поясі поширений широкоротий коршак.
Вологі тропічні вічнозелені ліси. Тропічні ліси тягнуться вузькою смугою вздовж північно-східного узбережжя Австралії, вони займають до 2 % території материка.
Одна з характерних ознак тропічних лісів Австралії – багатство їх видового складу. На ділянці площею півгектара може рости до 150 видів рослин. Це розмаїття видів стосується й епіфітів – рослин, що живуть на інших деревах, використовуючи їх як місце прикріплення. Лише на одному стовбурі дерева, що впало, можна нарахувати до 50 видів квітів і ліан, які живуть на ньому.
Мал. 65. Казуар
Мал. 66. Баньян
Дуже цікавою рослиною є баньян (мал. 66) – дерево австралійських дощових лісів. Насіння цього дерева затримується й проростає на гілках інших дерев, пускаючи коріння вниз і чіпляючись ним за дерево-господаря. З насінини утворюється бульба, подібна до картоплини, від якої вниз спускаються корінці й закріплюються на землі. Коріння баньяна дуже швидко обплутує дерево-господаря, і воно гине. Тоді баньян займає його місце під сонцем і виростає велетенським деревом. У тропічному лісі Австралії ростуть хвойні дерева – сосна каурі, араукарія, червоний кедр. Трапляються також клен, австралійський горіх, багато пальм, деревоподібних папоротей, пляшкових і трав’яних дерев.
У тропічному лісі мешкає деревний кенгуру валлабі. Поміж дерев риє глибокі нори вомбат – сумчаста тварина величиною як борсук. У гниле вологе листя й вогкий пісок відкладають, як в інкубатор, яйця сміттєві кури. Літає безліч яскравих метеликів.
Вічнозелені твердолистяні ліси й чагарники та мішані ліси. Вони займають невелику територію на південному сході та південному заході в субтропіках Австралії. Ця територія повністю змінена діяльністю людини. У лісах Тасманії водиться сумчастий диявол, якого ще називають “лісовим драконом”. Він має гострі зуби й кігті. Живиться переважно мертвечиною. Уночі полює на дрібних тварин.
Зміна природи материка людиною. За час колонізації Австралії європейцями рослинність і тваринний світ материка дуже збідніли. Деякі види зникли, зокрема сумчастий вовк з острова Тасманія. Великі території перетворені на пасовища та плантації сільськогосподарських культур. Оскільки на материку не було тварин, яких можна було б приручити, їх привезли з Європи. Нині на просторах Австралії випасають величезні отари овець. На зрошуваних землях вирощують пшеницю, цукрові буряки, овочі, фрукти.
Австралійці прагнуть зберегти неповторні краєвиди, рослинність і тваринний світ своєї батьківщини. Тут створено понад 1000 заповідників і національних парків.
Природні об’єкти Австралії, занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. До Списку природної спадщини ЮНЕСКО включено 11 об’єктів, 9 з яких визнані винятково красивими й естетично важливими природними феноменами.
Серед природних об’єктів вирізняється морський Національний парк Великий Бар’єрний риф, заснований у 1979 р. Його площа перевищує 5 млн га. Це найбільша споруда у світі, створена живими організмами.
Частиною Світової спадщини ЮНЕСКО є природний об’єкт “Дика природа Тасманії”. Він охоплює 20 % однойменного острова
Й складається з 9 національних парків.
– Користуючись атласом, малюнками й текстом підручника, охарактеризуйте одну з природних зон Австралії за типовим планом.
Мал. 67. Карстові печери
На цій території збереглись останні на планеті дощові ліси помірного поясу.
У карстових печерах Тасманії (мал. 67) археологи знайшли сліди перебування первісної людини, яка жила тут понад 20 тис. років тому.
“Дощові ліси східного узбережжя Австралії” – ще один з об’єктів природної спадщини ЮНЕСКО. Рослинність тут сформувалася ще за часів існування континенту Гондвана. У лісах росте майже половина родин австралійських рослин і живе третина видів птахів і ссавців. Цей природний об’єкт складається з майже 50 окремих заповідників, які тягнуться на 500 км уздовж Великого Вододільного хребта. Рельєф місцевості дуже мальовничий: тут є і конуси згаслих вулканів, і річки з водоспадами, і глибокі ущелини.
На півночі материка розташований Національний парк Улуру-Ката Тьюта. Унікальні об’єкти парку – дві скелі червоного кольору: Улуру й Ката Тьюта. Вони є частиною кристалічного фундаменту давньої платформи, що виходить на земну поверхню. Червоне забарвлення скелям надає мінерал гематит, який складається з окисленого заліза. Майже 500 млн років тому тут було море, на дні якого відкладалися пісок і галька, які з часом перетворилися на міцний пісковик. Парк заселений аборигенами.
Коротко про головне!
– Своєрідність органічного світу Австралії пояснюється тим, що материк тривалий час був ізольований від інших материків.
– Австралія – материк сумчастих тварин, яйцекладних ссавців та евкаліптів.
– Зони пустель, напівпустель і саван займають більшу частину материка, що пояснюється його географічним положенням, особливостями клімату й рельєфу.
– На території Австралії є 11 природних об’єктів, занесених до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Найвідомішими природними об’єктами є національні парки Великий Бар’єрний риф і Улуру-Kaтa Тьюта, об’єкти “Дика природа Тасманії” та “Дощові ліси східного узбережжя Австралії”.
1. З чим пов’язана своєрідність рослинності й тваринного світу Австралії?
2. Чому Австралія за видовим складом органічного світу набагато поступається іншим материкам?
3. Назвіть основні природні зони Австралії. Які з них і чому займають найбільші та найменші площі?
4. Які природні зони Австралії подібні до природних зон Африки та Південної Америки?
5. Чим відрізняються пустелі й савани Африки та Австралії? Поясніть, чому.
6. В Австралії практично немає диких хижих тварин. Як це вплинуло на видовий склад тварин материка?
