Унікальність рослинності та тваринного світу. Природні зони. Екологічні проблеми материка
РОЗДІЛ II. МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ
ТЕМА 3. Австралія
& 28. Унікальність рослинності та тваринного світу. Природні зони. Екологічні проблеми материка
Пригадайте:
1. Що таке ендеміки?
2. Які особливості характеризують тропічний і субтропічний клімат?
Унікальна рослинність. Органічний світ Австралії розвивався в умовах тривалої ізоляції, тому флора материка дуже своєрідна (до 75 % видів – ендеміки). Часто їх називають реліктами. Найхарактерніші для материка евкаліпти й акації. Рослинний покрив Австралії відтворює як
Зростання континентальності клімату в глиб материка зумовило зміни вологих лісів на тропічні та субтропічні сухі евкаліптові ліси, рідколісся та савани. У сухих внутрішніх частинах Австралії ростуть чагарники (скреби) і трави. Перевага чагарників у напівпустелях і злакових у пустелях є специфічною особливістю Австралії.
Найбільше
Тваринний світ. Фауна Австралії відрізняється давністю, великою кількістю тварин-ендеміків, відсутністю копитних, приматів і хижих (крім дикого собаки динго, завезеного людиною). На материку збереглися представники сумчастих: кенгуру, вомбати, валабі, коала (мал. 76), миші, а також найдавніші із ссавців – яйцекладні: єхидна й качконіс. Досить поширені кажани, дикий собака динго. Серед птахів вирізняються: страус ему, лірохвіст, райські птахи (мал. 77), сміттєві кури, чорні лебеді. На материку живуть крокодили, багато ящірок і отруйних змій, москітів, павуків і скорпіонів.
Багато тварин Австралії винищені в результаті полювання та зміни ландшафту внаслідок господарської діяльності людини.
Завезення кролів, що знищують значну частину пасовищ, сприяло зменшенню сумчастих. Зникли деякі види кенгуру, коали, на межі вимирання сумчастий вовк, деякі види вомбатів.
Природні зони. На рівнинах Австралії чітко виражена географічна зональність субекваторіального, тропічного й субтропічного поясів.
– Працюємо з картою атласу “Австралія. Природні зони”.
Розташування більшої частини Австралії в тропічному кліматичному поясі обумовлює утворення зон цього поясу. Найбільшу площу займає зона пустель із річною кількістю опадів до 200-250 мм та інтенсивним випаровуванням (200-300 мм на рік). Переважають ландшафти піщаних пустель. Значні запаси підземних вод сприяють росту злаків. Плато й плоскогір’я зайняті кам’янистими пустелями з рідкими чагарниками.
Мал. 76. Коала
Мал. 77. Райський птах
На сході Центральної низовини з підвищенням зволоження зона чагарникових напівпустель змінюється зоною тропічних рідколісь, сухих лісів і саван.
У субекваторіальному кліматичному поясі Австралії розміщена зона саван, рідколісся і чагарників. На півостровах Арнем-Ленд і Кейп-Йорк виокремлюють підзону вологих високотравних саван і саванних лісів. Зональні типи природних зон повторюються на західній і східній окраїнах субтропічної Австралії: зони субтропічних вічнозелених лісів і чагарників переходять у рідколісся та в зону чагарникових степів. Рівнина Налларбор зайнята зоною субтропічних напівпустель і пустель.
У горах Великого Вододільного хребта спостерігається вертикальна поясність. Уздовж його навітряних східних схилів простягаються лісові зони: у субекваторіальному кліматичному поясі – вологі вічнозелені ліси, вічнозелені тропічні ліси, менш вологі, переважно евкаліптові, на південь – мусонні субтропічні ліси, евкаліптові. На західних підвітряних схилах переважають зони вічнозеленого рідколісся і саван. В Австралійських Альпах найповніше виявляється вертикальна поясність.
Екологічні проблеми материка. Інтенсивна діяльність людини завдала великої шкоди природі материка. Зникли деякі види кенгуру, сумчастого вовка, вомбатів. Вирубано великі масиви лісів, і ці площі використовуються як пасовища. Часті пожежі знищують багато трав’яного покриву.
На материку створено природоохоронні території. У Національному парку Косцюшко охороняються всі природні комплекси. Парк Грейт-Вікторія-Дезерт створений із метою охорони пустельних природних комплексів. Для охорони дивовижного світу коралів створено всесвітньо відомий підводний парк Великого Бар’єрного рифу. Вони занесені до списку об’єктів Світової природної спадщини ЮНЕСКО.
Практична робота 7 (продовження)
Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Австралії
Позначте на контурній карті, користуючись атласом.
Пустелі: Велика Піщана, Велика пустеля Вікторія.
Запитання та завдання
1. Які грунти поширені на материку?
2. Назвіть рослини-релікти Австралії.
3. Які особливості розміщення природних зон в Австралії? Чим вони пояснюються?
4. Чому в Австралії мало лісів?
5. Яка тварина є символом Австралії?
6. Назвіть основні екологічні проблеми материка.
7. Підготуйте повідомлення про один з об’єктів Австралії, занесений до списку Світової природної спадщини ЮНЕСКО.
Працюємо з картою та атласом
Порівняйте карту природних зон Африки й Австралії. Поясніть, що спільного та відмінного між природними зонами Африки й Австралії.
Сторінка дослідника
Укажіть причини, що зумовили наявність ендемічних, реліктових і рідкісних видів рослин і тварин материка. Під час дослідження зверніть увагу на відокремлене географічне положення материка, історію його відкриття, заселення, розвиток господарства.
Цікавий факт
Кенгуру (мал. 78) проживає лише в Австралії. У родині кенгуру нараховується 17 родів і 52 види. Вони мають поганий зір і чудовий слух, у них добре розвинені задні кінцівки. Найменші кенгуру мають зріст майже 30 см, велетні досягають до 2,3 м, а їх маса – до 100 кг. Вони рухаються зі швидкістю до 20 км/год. Сірі кенгуру добре стрибають у висоту, а руді – у довжину. У кенгуру діти народжуються розміром усього 3 см. Дбайливі матері доношують їх у своїй сумці. Сумка – це своєрідна складка шкіри на животі. Кенгуру – національний символ Австралії, який відтворений на емблемі та гербі Австралії, на емблемах національних компаній.
Мал. 78. Кенгуру
