УНІЯ ЦЕРКОВНА

Культурологічний словник

УНІЯ ЦЕРКОВНА (unio – об’єднання) – умовна назва здійснюваних у 1629, 1635-1638, 1647-1648 рр. спроб до поєднання у межах Київської митрополії уніатської і православної церков. Ініціативи виходили від українських вищих світських і духовних осіб (уніатів і православних), які усвідомлювали актуальність подолання конфесійного поділу митрополії. Проекти У. ц. мали підтримку з боку польської державної влади, яку турбувало збереження внутрішнього спокою в державі; Ватикан давав згоду на укладання універсальної унії за умови прийняття православною стороною основних положень Флорентійської церковної унії, об’єднання однієї з церков православного Сходу чи її частини з римсько-католицькою церквою на засадах визнання першості римських пап і католицької догматики і за умови збереження притаманних їй традицій, обрядів, способів відправи таїнств, особливостей церковного устрою. Більшість сучасних східних католицьких церков постали в результаті укладання У. ц.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


УНІЯ ЦЕРКОВНА - Культурологічний словник