УПЕВНЕНІСТЬ І САМОВПЕВНЕНІСТЬ
Урок 28. УПЕВНЕНІСТЬ І САМОВПЕВНЕНІСТЬ
Мета: розкрити поняття “впевненість” і “самовпевненість”; учити учнів розпізнавати ознаки впевненої і невпевненої поведінки людини; виховувати позитивні риси характеру, упевненість у собі.
Обладнання: картки з висловами.
Попередня робота.
Підготувати кожній групі картки з висловами.
Ключові поняття: упевненість, упевнена людина, невпевнена людина, самовпевненість.
Хід уроку
І. Повторення вивченого.
1. Бесіда про самооцінку.
2. Перевірка домашнього завдання.
–
– Чи потрібно вам щось змінити у ставленні до себе?
– Завдання 4 на с. 53 зошита.
II. Повідомлення теми уроку.
– Сьогодні на уроці ми поговоримо про впевненість і самовпевненість.
III. Актуалізація опорних знань.
Учитель проводить бесіду про впевненість і самовпевненість.
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь учителя з проведенням словникової роботи.
– Упевненість – тверде переконання в чомусь, щодо когось, віра в кого-небудь або що-небудь; усвідомлення своєї сили, своїх можливостей. Упевненим можна бути в своїх знаннях, у самому собі, в
Щоб стати впевненим у собі, потрібно мати адекватну самооцінку, тобто реально оцінювати свої можливості. Якщо самооцінка в людини занижена, то вона невпевнена в собі. Завищена самооцінка веде до самовпевненості.
Самовпевненість – це необгрунтована впевненість людини у своїх силах, у тому, що в неї немає недоліків, негативних рис характеру.
Самовпевнена людина перебільшує свої можливості. Вона хворобливо реагує на критику і думки, що не збігаються з її думками. З такими людьми важко спілкуватися, бо вони намагаються ставити себе вище від співрозмовника.
2. Робота за підручником на с. 141, 142.
Опрацювання тексту.
3. Фізкультхвилинка. (За вибором учителя).
V. Закріплення матеріалу.
1. Робота за підручником на с. 142.
Відповіді на запитання і виконання завдань 1-5.
2. Робота в зошиті на с. 53, 54.
– Розгадування ребуса і запис відповіді (завдання 1).
– Обговорення і виконання завдання 2 з подальшою перевіркою.
– Самостійне виконання завдання 3 з подальшою перевіркою.
3. Бесіда.
– Пригадайте, коли ви почувалися невпевненими. (Наприклад, у магазині, у новому колективі, перед виконанням відповідальної справи, змаганнями тощо).
– Як ви вважаєте, чому ви почувалися невпевнено? (Тому що вперше щось купував (купувала) в магазині, ні з ким не був (не була) знайомий (знайома) в колективі, хвилювався (хвилювалася), що не впораюся перед виконанням відповідальної справи, змаганнями тощо).
– Які ознаки впевненої і невпевненої поведінки людини? (У впевненої людини постава пряма, розправлені плечі; хода вільна і чітка; жести виразні, спокійні, рішучі. Така людина, спілкуючись, дивиться в очі, говорить чітко, може володіти голосом, інтонацією. У невпевненої людини плечі й голова опущені; хода нерішуча; жести захисні, невиразні; голос тихий, несміливий).
4. Вправа “Хвости”.
– Продовжте речення.
Я впевнений (впевнена)… (або я невпевнений (невпевнена))…
Учні по черзі називають.
5. Робота в групах.
Учні об’єднуються в групи (по 5-6 осіб). Учитель роздає кожній групі картки з висловами. Школярі повинні пояснити вислови і сказати, про яких людей у них ідеться (про впевнених чи невпевнених).
Наприклад, такі вислови:
1) Ні кує, ні меле.
2) Як овечка: не мовить ні словечка.
3) Ні риба ні м’ясо – і в раки не годиться.
VI. Підсумок уроку.
– Що таке впевненість?
– Що таке самовпевненість?
– У чому різниця між впевненістю і самовпевненістю?
