УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 7. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ ЗА КАРТИНОЮ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ
Мета:
– навчальна: удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, послідовність викладу матеріалу щодо опису зовнішності людини;
– розвивальна: розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз твору-опису, критично ставитися до змісту створеного тексту художнього стилю.
– виховна: виховувати почуття прекрасного вторами художньої літератури. Внутрішньопредметні зв’язки:
– Лексикологія і фразеологія:
– Фонетика. Орфоепія: правильна вимова різних частин мови
– Культура мовлення і стилістика: створення описів з використанням дієприкметників.
Міжпредметні зв’язки: використання епітетів, метафор, уособлень порівняльних зворотів (література).
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
– Як часто в художніх творах ви зустрічаєте опис зовнішності людини?
– У якому стилі митці слова наводять такі описи?
– За допомогою яких
IV. ПІДГОТОВЧА РОБОТА ДО СКЛАДАННЯ ПИСЬМОВОГО ТВОРУ-ОПИСУ ЛЮДИНИ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ
Колективна робота з текстами
Прочитати уривки текстів. Звернути увагу на особливості опису людей. Визначити стиль і тип мовлення кожного тексту. Аргументувати свою думку.
Текст 1
Перед ним просто на землі сиділа дівчинка. Не, дівчинка, бо на голові в неї був маленький святковий очіпок. Вона тільки здавалася дівчинкою, бо з обличчя молоденька. Було виразно видно її мов намальовані чорні брови, маленький, трохи горбатий носик, червоні губенята і ніжне підборіддя. Трохи засмагле обличчя так і пашіло рум’янцем.
Тонка шия молодички вигиналась під разка намиста й дукачів. Біліла тонка сорочка з мистецьким вишиванням. Коліна обнімала картата плахта. Молодичка заслухалась дідового оповідання.
Текст 2
Повз нього пройшла чудесної краси дівчина. Вона була рум’яна, як зоря, повна, свіжа, молода й здорова. Керсетка з яскравого малинового оксамиту добре обіймала стрункий її стан. Біла, як сніг, сорочка чудесно відтіняла ніжне тіло. Пишно вишиті візерунками рукава нагадували лебедині крила. Пов’язані на голові барвисті стрічки, перевиті барвінком, створювали над свіжим чолом пишну корону. Стрічки маяли позаду своїми кінцями, як широка веселка.
Поруч неї ішов дід. Сиву його чуприну вітер закинув назад. Червоне лице з навислими бровами й білими вусами не було старезне. Але, вдивившись у глибокі зморшки високого лоба, у вираз колись метких очей, що звикли вистежувати в широкому степу татарина, можна було налічити йому багато десятків років. Старий ішов повільно, але не відставав від дівчини. Статечно ступав він великими кроками по стародавньому камінню.
Текст 3
Просте кругле обличчя мало блідуватий колір. Марія часто хворіла, іноді головний біль годинами не давав не тільки працювати, а й розмовляти. Хіба що струнка постать була непогана. Хіба що тугі русяві коси, які закладала віночком на голові. Та ще очі. Вони були великі, ясні, блакитно-сірі.
Маріїні очі дивилися прямо, у них світився розум, природжений гумор, якого побоювались. Уся вона без прикрас, без манірності. Така як є. Серед нецікавих їй людей найчастіше мовчала. Серед письменників і художників була дотепна, жвава.
Опрацювання пам’ятки для складання твору – опису людини за картиною в художньому стилі.
V. СКЛАДАННЯ ПИСЬМОВОГО ТВОРУ-ОПИСУ ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ
В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ ЗА КАРТИНОЮ І. Білокур “ОЛЯ БІЛОКУР”
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Завершити роботу над твором-описом зовнішності людини в художньому стилі за картиною Катерини Білокур “Оля Білокур”.