УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 6. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І КОМУНІКАЦІЯ. ЧИТАННЯ ТЕКСТІВ РІЗНИХ СТИЛІВ, ТИПІВ, ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ. ВИЗНАЧЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ЦІННОСТІ ПРОЧИТАНОГО
ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
Урок № 11
УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 6.
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І КОМУНІКАЦІЯ. ЧИТАННЯ ТЕКСТІВ РІЗНИХ СТИЛІВ, ТИПІВ, ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ. ВИЗНАЧЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ЦІННОСТІ ПРОЧИТАНОГО
Мета: удосконалювати вміння й навички сприймати писемне мовлення за допомогою зору, визначати актуальну інформацію у прочитаному, засвоювати її, удосконалювати навички різних способів читання; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, критичне мислення; виховувати
Обладнання: схема-опора, роздавальні матеріали, картки з афоризмами.
Внутрішньо-предметні зв’язки: синтаксис (текст), лексикологія (терміни).
Міжпредметні зв’язки: ботаніка, зоологія, географія.
Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь (урок читання).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Мотиваційно-організаційний етап
Ознайомлення із темою, метою і завданнями уроку
– Прочитайте афоризми і поясніть їх значення. Які рекомендації вони містять? Сформулюйте за висловлюваннями видатних людей тему,
1. Мистецтво читання полягає в тому, щоб знати, що пропустити (П. Хамертон). 2. Ми нічого по зрозуміємо, якщо будемо читати занадто швидко чи занадто повільно (Б. Паскаль). 3. Читати між рядків корисно – очі не так втомлюються (С. Гитpи).
Робота в парах зі схемою-опорою
– Опрацюйте подану схему-опору.
– Дайте відповідь на запитання:
Від чого залежить вибір способу читання?
– Наведіть приклади життєвих Ситуацій, коли ми використовуємо той чи інший спосіб читання.
II. Процесуально-діяльнісний етап
– Прочитайте заголовок. Спрогнозуйте за ним зміст тексту. Ознайомтеся з текстом. Чи правильними були ваші прогнози? Визначте тип, стиль і жанр тексту, інформаційний центр кожного речення. Складіть з опорою на інформативні центри питання до кожного речення, запишіть їх. Яким способом читання при цьому ви будете користуватися?
ТАКА ДРІБНИЦЯ… БОЛОТА
Дмитро Костянтинович Зеров прославився багатьма відкриттями в галузі ботанічної науки. Але піонером був передусім у вивченні боліт і мохів. Досліджував їх на житомирському та чернігівському Поліссі, у Карпатах, лісостеповій і степовій зоні України. Учений розкрив винятково важливу роль боліт у збереженні рівноваги в природі, відтворенні екологічно чистого середовища, рослинного й тваринного світу. Зеров уперше описав болотні комплекси України, місце їх розташування, характер рослинності, процеси, що в них відбуваються. Виявляються зовні непримітні речі: мохи, торфовища мають неабияке значення для мікроклімату боліт. Багато років і праці віддав Дмитро Костянтинович вивченню таких явищ природи, як мох і торфовища, і став основоположником спеціальних наук про них. Він заповідав оберігати болота, не руйнувати їх природний стан, щоб не нашкодити самим собі.
Дмитро Зеров півстоліття працював в Інституті ботаніки Академії наук України, майже двадцять років був його директором. У той період інститут перетворився на провідний центр ботанічної науки. З його ініціативи тут створено один із найкращих у світі гербаріїв квіткових і спорових рослин. Він же організував і довгий час очолював Українське ботанічне товариство.
А ще слід згадати, що Дмитро Зеров – рідний брат відомого українського поета, перекладача Миколи Зерова. Обидва вони принесли добру славу українській науці й культурі (За Н. Руденко).
Мозаїка
Слово вчителя. Відкриття, знахідки, гіпотези в біології є результатом діяльності вчених усього світу. Свій внесок у розвиток цієї науки зробили й українські вчені-біологи. Проте не всі вони відомі як у рідній країні, так і за її межами. І тому сьогодні нашій державі, за словами академіка Івана Дзюби, “…конче потрібно повернути Україні імена видатних діячів, митців та вчених “привласнених”.., бо серед них є чимало таких, чиїми іменами пишається весь світ”. “Привласнених”, або з різних причин замовчуваних.
– Ознайомтеся з інформацією, що міститься на картках, щоб зрозуміти її та передати в доступній формі іншим. Який спосіб читання використаєте? Визначте пізнавальну цінність прочитаного.
І. Іван Григорович Підоплічко з села Козацьке на Черкащині був невтомним дослідником: здійснив близько 100 експедицій, опублікував понад 900 праць. Світове визнання здобув завдяки вивченню на території країни та суміжних областей сучасної викопної фауни. Йому належить відкриття так званого колагенового методу визначення геологічного віку кісток, що тепер широко застосовують у геології, палеонтології, зоології, археології (З календаря).
– Виконайте завдання:
1) Прочитайте виразно текст.
2) Визначте тему, головну думку тексту. Випишіть ключові слова й словосполучення, що передають тему тексту.
3) Визначте тему й основну думку тексту, запишіть цю думку одним реченням.
4) Доберіть заголовок до тексту.
5) Визначте стиль тексту, обгрунтуйте свій вибір.
6) Визначте тип мовлення тексту.
7) Назвіть засоби зв’язку між реченнями.
8) Визначте, до якої тематичної групи належать слова, що передають головну думку найбільш яскраво.
9) Підкресліть у тексті термінологічну лексику.
10) Доберіть синоніми до слова невтомний (дослідник), використовуючи відповідні словники.
11) Поясніть лексичне значення слів колаген, палеонтологія, фауна.
12) Поміркуйте, які пунктуаційні правила можна проілюструвати за допомогою тексту.
13) Розкажіть про відомих вам учених-біологів.
II. Володимир Іполитович Липський із села Самостріли Ровенської області – всесвітньо відомий флорист, мандрівник, знавець ботанічних садів світу. Одним із перших дав науковий опис флори Індонезії, Тунісу, Алжиру, Середньої Азії. Зокрема, описав 4 нових види, 220 нових рослин, із яких 45 названі ім’ям В. І. Липського. Здійснив експедиції в різні регіони України, його дослідження водоростей Чорного моря у 1930-1931 pp. сприяли створенню першого в Україні заводу з виробництва йоду. Є автором понад 80 друкованих наукових праць, присвячених питанням флористики, систематики та географії вищих рослин, гербарній справі, принципам організації ботанічних садів, історії ботаніки (З календаря).
– Виконайте завдання:
1) Прочитайте виразно текст.
2) Визначте тему, головну думку тексту. Випишіть ключові слова й словосполучення, що передають тему тексту.
3) Визначте тему й основну думку тексту, запишіть цю думку одним реченням.
4) Доберіть заголовок до тексту.
5) Визначте стиль тексту, обгрунтуйте свій вибір.
6) Визначте тип мовлення тексту.
7) Назвіть засоби зв’язку між реченнями.
8) Визначте, до якої тематичної групи належать слова, що передають головну думку найбільш яскраво.
9) Підкресліть у тексті термінологічну лексику.
10) Доберіть синоніми до слова відомий, флорист, використовуючи відповідні словники.
11) Поясніть лексичне значення слів флора, систематика, флористика.
12) Поміркуйте, які пунктуаційні правила можна проілюструвати за допомогою тексту.
13) Розкажіть про відомих вам учених-біологів.
III. Видатний український ботанік, фізіолог рослин, мікробіолог, засновник вітчизняної школи фізіологів рослин, академік Всеукраїнської академії наук, заслужений діяч науки Микола Григорович Холодний родом із Переяслава, що на Київщині. Значні дослідження академік М. Г. Холодний провів у галузі мікробіології. Вивчаючи мікроорганізми водойм і грунту, він застосував власні методи. Тепер ними користуються мікробіологи всього світу.
Академіку М. Г. Холодному належать оригінальні гіпотези щодо виникнення органічних речовин на Землі абіогенним шляхом. У світоглядно-філософських працях учений порушує кардинальні питання взаємовідносин людини і природи, місця людини в космосі та проблеми сталого гармонійного розвитку. Свої філософські погляди він узагальнив у книзі “Думки натураліста про природу і людину”. Микола Григорович Холодний жив для науки, усього себе віддаючи улюбленій роботі. Ім’я вченого 1971 р. присвоєне Інституту ботаніки НАН України. З 1972 р. в Академії наук УРСР засновано премію імені М. Г. Холодного, яку присуджують за видатні праці в галузі ботаніки і фізіології рослин. Перший президент Академії наук України В. І. Вернадський називав М. Г. Холодного одним із найбільших вітчизняних біологів (З календаря).
– Виконайте завдання:
1) Прочитайте виразно текст.
2) Визначте тему, головну думку тексту. Випишіть ключові слова й словосполучення, що передають тему тексту.
3) Визначте тему й основну думку тексту, запишіть цю думку одним реченням.
4) Доберіть заголовок до тексту.
5) Визначте стиль тексту, обгрунтуйте свій вибір.
6) Визначте тип мовлення тексту.
7) Назвіть засоби зв’язку між реченнями.
8) Визначте, до якої тематичної групи належать слова, що передають головну думку найбільш яскраво.
10) Підкресліть у тексті термінологічну лексику.
11) Доберіть синоніми до слова відомий (дослідник), використовуючи відповідні словники.
12) Поясніть лексичне значення слів мікробіологія, фізіологія, абіогенний.
13) Поміркуйте, які пунктуаційні правила можна проілюструвати за допомогою тексту.
14) Розкажіть про відомих вам учених-біологів.
IV. Його називали чарівником. Щоправда, цей титул йому не зовсім подобався. Адже тільки невтомною працею і великою вірою у свою справу Микола Феофанович Кащенко, видатний український зоолог, ботанік, ембріолог, досяг значних успіхів. Народився він на хуторі Веселий (тепер – с. Московка Запорізької області). Микола Феофанович – один із піонерів дослідження фауни Сибіру. Він організував чимало експедицій і написав близько 70 праць, присвячених фауні Сибіру. Важливою заслугою вченого є створення ним у Томську зоологічного музею. З 1900 року професор М. Кащенко зацікавився плодівництвом. Його захопила ідея створити плодові сади в Сибіру, де їх ніколи не було через несприятливі кліматичні умови. У результаті наполегливої праці український учений вивів цінні сорти яблуні, агрусу, дині, кукурудзи та ін., ставши основоположником наукового садівництва Сибіру. Теоретичні основи та практичні прийоми акліматизації, розроблені українським ученим, стали класичними і не втратили свого значення дотепер. Праці М. Ф. Кащенка пережили свого творця і ще довго служитимуть нашій науці (З календаря).
– Виконайте завдання:
1) Прочитайте виразно текст.
2) Визначте тему, головну думку тексту. Випишіть ключові слова й словосполучення, що передають тему тексту.
3) Визначте тему й основну думку тексту, запишіть цю думку одним реченням.
4) Доберіть заголовок до тексту.
5) Визначте стиль тексту, обгрунтуйте свій вибір.
6) Визначте тип мовлення тексту.
7) Назвіть засоби зв’язку між реченнями.
8) Визначте, до якої тематичної групи належать слова, що передають головну думку найбільш яскраво.
9) Доберіть синоніми до слова невтомна (праця), використовуючи відповідні словники.
10) Підкресліть у тексті термінологічну лексику.
11) Поясніть лексичне значення слів акліматизація, ембріолог, фауна.
12) Поміркуйте, які пунктуаційні правила можна проілюструвати за допомогою тексту.
13) Розкажіть про відомих вам учених-біологів.
III. Контрольно-рефлексивний етап
Акмеологічна хвилинка
– Поміркуйте, що корисного для себе ви винесли з цього уроку. Які вміння вдосконалили? Які нові знання здобули? До чого слід прагнути? Що вдосконалювати?
IV. Домашнє завдання (на вибір)
1. Дібрати цікавий науково-популярний текст за профілем навчання, розробити тестові завдання до нього.
2. Запропонувати однокласникам самостійно апробовані способи підвищення техніки читання.
3. Підготувати презентацію прочитаної книжки.
4. Користуючись інтернет та енциклопедичними джерелами, створити картотеку “Учені-біологи України”.
