Узагальнюючий урок по темі “Електричне поле”
1-й семестр
ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ЯВИЩА
1. Електричне поле
Урок 6/6
Тема. Узагальнюючий урок по темі “Електричне поле”
Мета уроку: узагальнити вивчений матеріал по темі “Електричне поле”.
Тип уроку: урок закріплення знань.
План уроку
Контроль знань | 20 хв. | Самостійні роботи № 1 й № 2 |
Закріплення вивченого матеріалу | 25 хв. | 1. Розв’язання тестових задач. 2. Розв’язання якісних і розрахункових задач |
РЕКОМЕНДАЦІЇ
На цьому уроці вчителеві необхідно узагальнити вивчений матеріал по темі: “Електричне поле”. Необхідно відзначити, що електричні взаємодії відіграють виняткову роль у будові атома й утворенні молекул. Вони проявляють себе й у механіці “під виглядом” уже знайомих нам сили пружності й сили тертя.
Можна розповісти про тривалий шлях, пройдений вченими, що вивчали природу електрики – від електрона-бурштину до електрона-частинки.
Формуванню розуміння цієї теми найбільшою мірою сприяє розв’язання якісних і розрахункових задач.
Необхідно ретельно добирати
Бажано складати задачі так, щоб правильність отриманих числових значень учень міг оцінити, спираючись на здоровий глузд і життєвий досвід, а не тільки порівнюючи їх з “правильними” відповідями наприкінці підручника або задачника.
З першої ж вивченої теми в курсі фізики учнів потрібно готувати до підсумкового тематичного оцінювання. Тематичне оцінювання учнів можна здійснювати різними способами: 1) письмова контрольна робота; 2) усний фронтальний підсумковий залік; 3) письмовий тематичний залік; 4) тестування. Шаблон під час контролю знань неприпустимий. Потрібно перевіряти не тільки запам’ятовування, але й глибоке осмислення навчального матеріалу.
З метою поступової підготовки до перевірки знань у формі тестів на уроці узагальнення вивченого матеріалу учням можна запропонувати набір тестів з однією правильною відповіддю. Ці тести призначені для підготовки до самостійної роботи й пропонуються всьому класу для обговорення без оцінювання.
Таке використання тестів дає можливість здійснювати оперативний зворотний зв’язок та оцінювати рівень готовності учнів до даної роботи. Варіант правильної відповіді (А, Б, В або Г) учні можуть показувати, піднімаючи, наприклад, 1, 2, 3 або 4 пальці. При цьому працює весь клас, і ніхто не відчуває страху одержати погану оцінку.
Розглянемо кілька прикладів таких завдань.
Тренувальні тести
1. Електроскоп заряджений позитивно.
А Якщо до кулі електроскопа наближати позитивний заряд, то кут відхилення стрілки електроскопа зменшиться.
Б Якщо до кулі електроскопа наближати негативний заряд, то кут відхилення стрілки електроскопа збільшиться.
В Якщо до кулі електроскопа наближати долоню руки, то кут відхилення стрілки електроскопа зменшиться.
Г Якщо до кулі електроскопа наближати долоню руки, то кут відхилення стрілки електроскопа зменшиться.
2. Від водяної краплі, що має електричний заряд +q, відокремилася крапля з електричним зарядом – q.
А Електричний заряд частини краплі, що залишилася, став рівним нулю.
Б Електричний заряд частини краплі, що залишилася, дорівнює +2q.
В Внаслідок електричної взаємодії крапель вони відштовхуються.
Г Електричний заряд частини краплі, що залишилася, дорівнює +q.
3. Навколо наелектризованої ебонітової палички існує електричне поле. Яку властивість воно має?
А Воно передає електричний заряд.
Б Воно передає електричну взаємодію.
В Його створюють тільки позитивно заряджені частинки.
Г Його створюють тільки негативно заряджені частинки.
4. До маленької бузинової кульки піднесена потерта об шовк скляна паличка (див. рисунок).
А Якщо наблизити паличку до кульки, то сила, що діє на кульку з боку палички, зменшиться.
Б Кулька й паличка взаємодіють завдяки електричному полю.
В Кулька може бути заряджена позитивно.
Г Якщо прибрати паличку від кульки на певну відстань, то сила, що діє на кульку з боку палички, не зміниться.
Розв’язання якісних і розрахункових задач
1. Доторкнувшись позитивно зарядженою скляною паличкою до сталевої кульки, ми передаємо їй позитивний заряд. Які елементарні частинки й куди при цьому переміщаються?
2. Якщо піднести на нитці заряджену станіолеву гільзу до незарядженої, то вони спочатку притягнуться одна до одної, а після зіткнення будуть відштовхуватися. Поясніть дане явище.
3. Скільки електронів треба “перенести” з однієї порошини на іншу, щоб сила кулонівського притягання між порошинами на відстані 1 см дорівнювала 10 мкН? (Відповідь: 2,1-109.)
4. Як зміниться сила кулонівської взаємодії двох точкових зарядів при збільшенні кожного заряду в 3 рази, якщо відстань між ними зменшити в 2 рази?
5. Як зарядити дві металеві кульки однаковими за модулем, але різними за знаком зарядами?
Наприкінці уроку можна запропонувати учням розв’язати по одній задачі із самостійних робіт № 1 й № 2. (Із книги: Кирик Л. А. Разноуровневые самостоятельные и тематические контрольне работы. – Харьков: Гимназия, 2009.)
