Великих чисел закон
Великих чисел закон – закон теорії ймовірності, який виражає стійкість середніх характеристик великої кількості дослідів (тобто наближених характеристик до деяких сталих величин), а його дія спостерігається у сукупності та обчисленні масових або середніх спостережень за ними при використанні великих чисел. В. ч. з. широко застосовують в економіці, техніці та інших галузях знань. Зокрема, в економічній статистиці він зумовлює взаємопогашення випадкових індивідуальних відхилень рівнів масових однорідних соціально-економічних явищ і процесів від середнього їх значення. В останньому за достатньо великої кількості одиниць виявляється закономірність.
