Відмінювання іменників II відміни середнього роду

ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА

Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах

3.1. Іменник

Відмінювання іменників II відміни середнього роду

Нижче в таблиці подано буквені відмінкові закінчення іменників II відміни середнього роду. Через кому подаються різні закінчення в різних іменниках тієї самої групи. Паралельні закінчення в тих самих іменниках подано через похилу риску. Закінчення, що трапляються як винятки, взято в дужки. Знаком 0 показано нульове закінчення.

Відмінки

Однина

Множина

Тверда

група (вікно)

Мішана група

(горище)

М’яка група

(море, життя)

Тверда група

(вікно)

Мішана група

(горище)

М’яка група

(море, життя)

Н.

-0

-е,-я

-а, (-і)

-а, (-і)

Р.

0, (-ей)

0, (-ей)

0, (-ів)

Д.

-ам

-ам

-ям

3.

Як у наз. відмінку

Як

у наз. відмінку

О.

-ом

-ем

-ем, – ям

-ами, (-има), (-ьми)

-ами, (-има)

-ями

М.

-і/-у/- ові

-і/-у

-і/-ю

-ах

-ах

-ях

Кл.

Як у наз. відмінку

Як у наз. відмінку

1. У місцевому відмінку однини іменники звичайно мають закінчення – і: у вікні, місті, селі, полі, житті, обличчі, оці, вусі, молоці, прізвищі, подвір’ї.

Але більшість іменників на – к(о) мають переважно закінчення – у: у війську, ліжку.

Закінчення – у з’являється й тоді, коли іменник вжито з прийменником по: по селу (і по селі), місту, полю.

2. У називному відмінку множини іменники мають закінчення – а: вікна, вуха, яблука, коліна, дена (від дно), моря, знання, прізвища. Тільки два іменники мають закінчення – і: очі і плечі.

3. У родовому відмінку множини іменники звичайно мають нульове закінчення (при цьому між двома кінцевими приголосними може з’являтися вставний о або е): яблук, слів, озер, вікон, очок, відер, ден (від дно), кілець, пальт, місць, століть, знань, питань, облич. У кінці слова нема подвоєння приголосних. М’який знак ставиться лише після літер, які позначають зубні звуки, після літер, які позначають шиплячі, м’який знак не пишеться.

Невелика кількість іменників має закінчення – ів: полів (рідко піль), морів, відкриттів, почуттів, життів, сприйняттів, подвір’їв, повір’їв, верхів’їв, міжгір’їв, сузір’їв, прислів’їв. Перед закінченням – ів подвоєння літер, які позначають приголосні, зберігається.

Два іменники мають закінчення – ей: очей (і віч), плечей (і пліч).

4. В орудному відмінку множини іменники звичайно мають закінчення – ами: селами, полями, знаннями.

Але два іменники мають закінчення – има: очима і плечима. Два іменники мають паралельні закінчення: крилами і крильми, колінами і коліньми.

5. Іменники тім’я і вим’я, що звичайно відмінюються, як життя, в родовому, давальному й місцевому відмінках однини можуть приймати суфікс – ен-: тімені, вимені.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Відмінювання іменників II відміни середнього роду - Туризм