Відповідальність службових осіб за порушення законодавства про працю – застосування заходів впливу до службових осіб, винних у порушенні законодавства про працю, законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, у створенні перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, у невиконанні зобов’язань за колективним договором, у перешкоджанні законній діяльності професійних спілок. Зазначену відповідальність встановлено ст. ст. 147 і 265 КЗпПУ, ст. ст. 45 і 49 Закону України про охорону праці, Кримінальним
кодексом України, іншими нормативними актами. Винні службові особи залежно від тяжкості порушення законодавства про працю притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності. До дисциплінарної відповідальності винні службові особи притягаються органом, якому надано право приймати на роботу (обрання, затвердження, призначення на посаду) цього працівника. На вимогу профспілкового органу, уповноваженого представляти трудовий колектив, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його з посади, якщо
він порушує законодавство про працю чи не виконує зобов’язань за колективним договором. Адміністративні стягнення за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці мають право накладати посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори). До матеріальної відповідальності службові особи, винні в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу чи в затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі, притягаються за рішенням суду. Кримінальну відповідальність службових осіб за порушення законодавства про працю встановлено: за незаконні звільнення працівників та невиконання рішення суду про поновлення працівника па роботі з особистих мотивів; за відмову в прийнятті на роботу або звільнення з роботи вагітної жінки, матері, яка має грудну дитину; за зниження заробітної плати жінці з тих самих мотивів; за перешкоджання законній діяльності профспілок; за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, якщо це порушення спричинило нещасні випадки чи створило небезпеку для життя або здоров’я працівників, та в деяких інших випадках.