ВІДПОВІДІ ДО ДЕЯКИХ ЗАДАЧ
ВІДПОВІДІ ДО ДЕЯКИХ ЗАДАЧ
Впр. 1. № 13 в): Сонце – це велетенська розжарена газова куля, у якої немає поверхні. За “поверхню” вважають найбільш яскраву видиму частину Сонця – фотосферу, температура якої приблизно 6 0000С. № 18: приблизно у 100 разів. № 19 а) ≈ 18 млн. км. б) ≈ 1,1 млрд. км (1,1-109км.) в) ≈ 26 млрд. км. (26-109 км) г) ≈ 9500 млрд. км (9,5-1012 км). № 20 Діаметр Сонця приблизно у 109 разів більший за діаметр Землі. № 23 Приблизно на сто світлових років. № 24 Відстань до зірок настільки велика, що ми не можемо її оцінити “на око”. Тому вони нам
Впр. 2. № 8: у 2 рази.
Впр. 3. № 8: ядерні сили притягання значно сильніші за електричні сили відштовхування. № 12: ≈ у 10 млрд. разів (в 1010 разів). № 20: ні, не можна, бо електроні оболонки “розмиті”. № 21: не діють.
Впр. 4. № 16: збільшується приблизно в 10 разів. № 17 г): туман складається з маленьких крапельок води. № 19: температура навколишнього середовища значно більша за температуру кипіння рідкого азоту (-196°С). № 21: молекули цукру швидше рухаються, а відстані між молекулами води стають більшими. № 23: крапельки туману розсіюють світло у всі сторони.
Впр.
Впр. 6. № 14: Δh = 0,01 М, ε (h) ≈ 0,065 або 6,5%. 15 а): Δm = 1г, б): m – (50 ± 1) г, з точністю 2%. № 15: l = (140,0 і 0,5) см, ε(l) ≈ 0,0036, тобто 3,6%.
Впр. 7. № 3: 1 м2 = 10 000 см2. № 4: п = l/d (d – діаметр кола). № 5: 1 м3 = 1 000 000 см3, або 1 млн. см3, або 1 ∙ 106 см3. № 7: 1 л = 1000 мл. № 9: S = 78,5 см2. № 10: V = 120 см3.
Впр. 8. № 5: “Траса Кондратюка” була використана для польоту кораблів “Аполло” на Місяць. № 8: Георгій Гамов.
Впр. 9. № 5: електронні мікроскопи. № 7: “Загальна теорія відносності” Ейнштейна. № 10: діаметр волосу: 100 км, діаметр Гідрогену: 10 см. № 13: від супутників-ретрансляторів. № 14: процесор. № 15: рентгенівські. № 16: ≈ 600 км/год.
Впр. 10. № 5: еліптичну. № 6: за правилом додавання векторів. № 7: шлях. № 10: коли він рухається по прямій в одну сторону. № 11 в) : 40 км.
Впр. 11. № 5: s = v ∙ t. № 6: шлях. № 8: 5, 15, 20, 25 і 30 км/год. № 9: за 20 с. № 11: 30 с. № 12 а): у другому випадку попереду велосипедиста їде фургон. б): 16,7 м/с; 74,4 м/с. № 13: дивлячись, як він рухається впродовж кожної секунди. № 14: 250 м. № 15: 28 800 км/год., це у 36 разів більше, ніж літак і в 11,5 разів швидше, ніж винищувач.
Впр. 12. № 3: є принаймні дві причини: 1) усі тіла навколо нас рухаються разом з нами; 2) Земля обертається навколо своєї осі досить повільно. № 4: Земля обертається навколо своєї осі з Заходу на Схід, а нам здається, що Сонце рухається в протилежному напрямі, тобто зі Сходу на Захід. № 7: коли ми бачимо автомобіль здалеку, то оцінюємо його швидкість відносно дороги. № 11: 14 м/с. № 12: 20 с. № 13: 2 хв. № 14: 210 м. № 15: 600 м/с. № 16: 45 с. № 17: 1,5 хв. № 18: 100 сходинок. № 19: швидкість точки В: а) 0; б) -3 м/с. швидкість точки А: б) 3 м/с; а) 6 м/с. № 20 а): 15 см; б): 10 с.
Впр. 13. № 2: згідно формули (13.1) вектор швидкості направлений за вектором переміщення. № 6: обидва спостерігачі бачать круги. № 7: однаково. № 8: через 5 хв. № 9 а): 7,5 км/год.; б): 17,5 км/год. № 10: 6 год. № 11 а: 4 км/год.; б): 16 км/год. № 12: у річці.
Впр. 14. № 2: потрібно за графіком визначити швидкість, а далі – за формулою: s = v ∙ t. № 4: тому що швидкість увесь час однакова. № 5: третє. № 9: 12 м. № 10 а: 6 м. № 12: s = 3 ∙ t, s = 6 ∙ t. № 13 б): s = 0,5 ∙ t, 5 = t, S = 1,5 ∙ t; v = 0,5, v = 1, v = 1,5. № 13: підказка: швидкість першого тіла відносно другого становить 3 м/с.
Впр. 15. № 3: … однакові переміщення. № 6: 60 км/год. № 8: середня швидкість визначається тільки на певному проміжку часу. № 10 а): 0; б): переднє. № 11: 40 м. № 12: відстань однакова. № 13: автобус.
Впр. 16. № 2: від радіусу і частоти. № 3: тахометр. № 6: 2п. № 8: 40 192 км. № 9: 10 см. № 10 а): 2 400 об/хв.; б): 50,24 м/с. № 11: 92,7 хв., тобто ≈ 1,5 год. № 12: 12,56 с. № 15: за умови рівності великої і малої півосей. № 16: на земній осі; радіуси кіл знаходяться в межах від нуля на полюсі до 6 400 км на екваторі. № 18 а): проти годинникової стрілки з частотою 5 об/с. б): маленьке 0,1 с, велике 0,2 с. № 19 а): за годинниковою стрілкою. б): останнє коліщатко обертається швидше, ніж перше. № 20 а): зможе. б): не зміниться. № 21 б): ≈ 27 км/год. № 22: довжина петлі 12 см, відстань між фокусами ≈ 9 см.
Впр. 17. № 1: 8. № 3: тому що він перестав обертатися навколо своєї осі. № 4: в основному, внаслідок впливу Місяця. № 5: див. мал. 11.3. № 7: на схід, а разом із небом – на захід. № 10: ≈ 1 км/с. № 16: наближено – через годину, 5 хв. і ще “трошки”; точно: через 12/11 години. № 17: відносно Землі.
Впр. 18. № 6: за умови невеликих (порівняно з довжиною нитки) амплітуд. № 9: 20 коливань за хв. № 10 а): 3 с; б): ≈ 0,3 коливань в секунду (1/3 коливання в секунду точно). № 12: період коливань маятника майже не змінюється. № 14: бо лампа “миготить”. № 16: від висоти, маси, міцності конструкції. № 17: 17,6 м.
Впр. 19. № 7 а): 1000 кг. б): 1 г. в): 1 кг. г): 1 г. № 11: одна зернина. № 12: атомне ядро. № 14: ≈ 22 г/см3. № 16: скляного. № 20 а): 0,83 г/см3. № 21 а): 1000 см3. б): 600 см2. в): 337,5 г. № 24: 57,9 г.
Впр. 20. № 6: в обох випадках тіло знаходиться в стані спокою, або рухається рівномірно. № 9 а): якщо сили рівні за величиною; б) сила, яка направлена вперед – більша. № 10: може. № 11: ні; тільки квант світла фотон має нульову масу, але його не можна вважати тілом. № 13: через властивість інертності. № 14 а): через значну масу цеглини, вона не встигає зрушити з місця і вдарити по руці; б) відколота частина цеглини має меншу масу, ніж маса другої частини разом з рукою і корпусом людини. № 16: частина килима, по якій вдарили, різко рушає з місця, і частинки пилюки за нею “не встигають”. № 18 а): не може; б): може, якщо рухається вниз по схилу і сили скомпенсовані. № 19: згідно з ІІІ законом Ньютона, сили однакові, незалежно від величини початкової швидкості вагонів. № 20: першому. № 21: можна перекинутися вперед. № 22: молоток, що набрав швидкість, важко зупинити.
Впр. 21. № 14 а): -4 м/с2. № 16 а): 8 м/с2; б): 16 м/с. № 18: 40 см/с. № 19: порохові гази тиснуть на снаряд і гармату в протилежних напрямах. № 20: 15 м/с. № 22: збільшується, поки не стане сталою. № 23 б): 10 м/с.
Впр. 22. № 10: сталь більш пружний матеріал. № 13 а): розтягується; б): прогинається; в): стискаються. № 15: 12 Н/см. № 18: 5 Н/см. № 19: k/2.№ 20: F =(1,75±0,25)H, 0,14.
Впр. 23. № 8: не зміниться. № 9: 30 Н. № 10 а): 5 м/с2, вправо. б): на 10 м/с. № 11 а): 3 000 кг; б): 144 км/год. № 12: прискорення меншого за масою автомобіля втричі більше. № 14 а): 5 Н, вправо; б): четверту. № 15 а): 1 Н, вправо; б): ~ 2,8 Н, ≈ 2,2 Н.
Впр. 24. № 8: повітря заважає рухатися тим сильніше, чим більша швидкість тіла. № 9: деформацію викликають сила тяжіння і реакція опори. № 11: з моменту, коли коробка відірвалася від руки. № 12: можна. № 18 а): 30 Н; б): 30 Н; в): 20 Н. № 19: 15 м; v = g ∙ t, s = vср ∙ t.
Впр. 25. № 13: ці матеріали тверді і мало зношуються. № 18: 40 Н. № 19: ≈ 75 000 Н. № 20 а): тертя спокою; б): тертя кочення. № 21: 0,5 см.
Впр. 26. № 13: 500 000 Па. № 14: 20 000 Па. № 15: 0,25 м2. № 16: 500 млн. Па, (5 ∙ 108 Па). № 17 а): у 8 разів; б): у 2 рази.
Впр. 27. № 9: ≈ 107 млн. Па, (≈ 1050 атм.). № 10: 133 280 Па, (≈ 1.3 атм.). № 11 а): не зміниться; б): збільшиться у 13,6 разів. № 13 а): 125 кг; б): 4 900 Па; в): 612,5 Н. № 14 а): не зміниться; б): збільшиться. № 15 а): тому що густина води менша за густину ртуті; б): ≈ 18,5 см.
Впр. 28. № 12: виникає різниця між зовнішнім тиском атмосфери і тиском в “середньому вусі”. № 15 а): 360 м; б) з висотою густина повітря зменшується. № 16 а): ртуть нижче рівня отвору виллється, а ртуть вище рівня отвору підніметься під верх трубки; б) уся ртуть виллється з трубки. № 17: вагу пляшки разом з водою. № 18 а): 10,34 м. № 19: 9,8 Па. № 21: тиск у бульбашках знано більший за атмосферний, і вони починають розширюватися. № 24: 5 ∙ 1015 т. № 25: через 2 с. № 28: p = p0 + pgh. № 29 а): 760 мм рт. ст.; б): 800 мм рт. ст. в): 720 мм рт. ст.
Впр. 29. № 9: рідина практично не стискається. № 11: 2 000 Па. № 13: 20 мм рт. ст. або 2 720 Па. № 14: ні. № 15: 2 400 Н. № 17: збільшилася втричі. № 19: у 2 000 разів. № 20: В.
Впр. 30. № 10: вони однакові. № 11: залежить від матеріалу важків. № 12: тонна заліза. № 14: на більшій глибині виштовхувальна сила дещо більша. № 15 а): 0,4 л; б) 0,5 л. № 16 а): 0,5 Н; б): 0,3 Н. № 17: 200 см3. № 18 а): 0,3 Н; б): 2,5 г/см3. № 19: залізна куля переважить. № 20: залізна куля переважить. № 22: p = (F1 ∙ p2 – F2 ∙ p2) / (F1 – F2). № 23: 50 см2. № 24: 10 кг.
Впр. 31. № 11: не буде. № 13: водень має меншу густину, ніж гелій. № 14: щоб кулю не розірвало в стратосфері. № 16: 200 г. № 18: ні. № 19 а):ні; б): так. № 21: 1 600 м3. № 22: на m/(p∙S). № 24 а): виштовхувальна сила і сила натягу нитки; б): виштовхувальна сила нічим не скомпенсована. № 25: понизиться. № 26: Д.
Впр. 32. № 13: виконує, за рахунок тремтіння м’язів. № 15: 480 Дж. № 16: а) -4,9 Дж; б) 4,9 Дж. № 17: 76 440 Дж. № 18: 0,08 Дж. № 21: 60 Вт. № 22: ≈ 13067 Вт або 13,1 кВт. № 23 а): 1 600 Вт; б): 3 200 Вт. № 24: 31 360 Дж або 31,36 кДж.
Впр. 33. № 3 в): mv2/2. № 9: на рух піску витрачається енергія. № 10: у 25 разів. № 12: у 9 разів. № 13: у стільки ж разів, у скільки відрізняються їх жорсткості. № 15: 100 Дж. № 16: 12 Дж. № 17: 6 млн. Дж. Робота витрачена на подолання сили тяжіння, в результаті чого гелікоптер набув потенціальної енергії 6 МДж. № 18 а): 2,5 ∙ 10-3 Дж або 2,5 мДж; б): 10 мДж. № 19 а): у 3 рази.
Впр. 34. № 8: пісок поглинає усю кінетичну енергію м’яча. № 10: від початкової потенціальної енергії м’яча відняти значення кінетичної енергії в момент падіння. № 11: 10 м/с. № 12: 200 м/с. № 13 а: 2,5 Дж; б): ≈ 30 м/с; в): ≈ 50 м. № 15: 4 Дж. № 16: 18 750 Вт або 18,75 кВт. № 17: у 4 рази. № 18: 437 500 Дж або 437,5 кДж.
Впр. 35. № 5: у другому випадку плече сили тяжіння, що діє на стержень велике. № 10: заважає сила тертя в осі коромисла. № 17: щоб отримати виграш у швидкості. № 18: не менше, ніж 7. № 19: відношення сил, що діють на плечі важеля, обернено пропорційне відношенню відповідних довжин цих плечей.
Впр. 36. № 7: від кута нахилу площини до горизонту і коефіцієнту тертя. № 9: у 6 разів. № 12: програючи у силі, велосипедист виграє у швидкості. № 15: див. мал. 36.8. № 16 в): спіраль. № 17: чим менший крок гвинта – тим більший виграш у силі. № 18: 50 Н. № 19 а): 5 Н вгору;б): 5 Н вгору; в): 5 Н; г): 5 Н вниз; д): 11 Н.
Впр. 37. № 9: 125 Дж. № 12: проти годинної стрілки. № 14: 2 400 Дж. № 16 а): 5 Дж; б): 0,5 Дж; в): ≈ 91%. № 18: коли людина крокує, вона постійно піднімає і опускає свій корпус, витрачаючи на це зайву енергію (поспостерігайте, як рухається під час спортивної ходьби спортсмен).
