ВИДУБИЦЬКИЙ МИХАЙЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР
Культурологічний словник
ВИДУБИЦЬКИЙ МИХАЙЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР – заснований в XI ст. кн. Всеволодом Ярославовичем на правому березі Дніпра поблизу Києва як князівський. Назва пов’язана з відомою легендою про “видибання” поверженого Перуна з Дніпра. Головний собор – Михайлівський, побудований у 1070-1088 рр. Ігумен В. М. м. Сильвестр – один із редакторів “Повісті врем’яних літ” (1116). За впливом і багатством В. М. м. в окремі періоди суперничав з Печерським монастирем, користався з благодійництва Б. Хмельницького, П. Дорошенка, І. Мазепи, київських митрополитів. До монастирів тягнулися люди, котрі прагнули різноманітних знань. Серед них була й світська знать – царі, бояри. У монастирях відбувалися жваві дискусії. З початку XVII ст. до 1637 р. діяв як уніатський. Сучасний вигляд монастирського комплексу склався в середині XVIII ст. У радянський час не діяв. Відновив діяльність як монастир Української православної церкви Київського патріархату з 1993 р. Пам’ятка історії та архітектури. На території В. М. м. похований педагог К. Ушинський.
