Відходи промислового виробництва та проблема їх утилізації. Міжнародна торгівля відходами
СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО”
ТЕМА 5 ПРОМИСЛОВЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
§24. Відходи промислового виробництва та проблема їх утилізації. Міжнародна торгівля відходами
Види відходів. Відходи – це непридатні для виробництва даної продукції види сировини, її невикористані залишки або виниклі в ході технологічних процесів речовини (тверді, рідкі, газоподібні) й енергія, що не піддані утилізації в даному виробництві.
Відходи поділяють на побутові, промислові (мал. 36), виробничого споживання, а також небезпечні
Мал. 36. Промислове забруднення водойм (1) і соціальна реклама як засіб боротьби із забрудненням річок стічними водами (2)
До твердих відносять відходи металу, дерева, пластмас, пилу мінерального й органічного походження, промислового сміття тощо. До рідких відходів належать осади стічних вод після їх обробки, шлами пилу мінерального й органічного походження в системах мокрої очистки газів тощо. Газоподібні відходи – це викиди підприємств, які поступають через димові труби
Таблиця 1
Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів
Речовини | ГДК, мг/м3 | Речовини | ГДК, мг/м3 | ||
Максимальна Разова | Середньо Добова | Максимальна разова | Середньо Добова | ||
Нітробензол | 0,008 | 0,008 | Фенол | – | 0,003 |
Діоксид Сульфуру | 0,5 | 0,05 | Випари Меркурію | – | 0,0003 |
Сірководень | 0,008 | 0,008 | Солі ніколу | – | 0,0002 |
Оксид карбону | 3,0 | 1 | Хлор | 0,1 | 0,03 |
Аміак | 0,2 | 0,004 | Хлориди Феруму | – | 0,004 |
Оксиди Нітрогену | – | 0,04 | Оксиди Купруму | – | 0,002 |
Пил Нетоксичний | 0,5 | 0,15 | Ацетон | 0,35 | 0,35 |
Сажа | 0,15 | 0,05 | Нафталін | 0,003 | 0,003 |
Формальдегід | – | 0,003 | Пеніцилін | 0,05 | 0,002 |
Проблема утилізації відходів. Проблема відходів має характер екологічної загрози, яка є актуальною для кожної країни світу. Відходи відносять до матеріальних об’єктів, які наділені високою потенційною небезпекою для навколишнього середовища. Оскільки в багатьох країнах невідпрацьований порядок регламентації діяльності в галузі відходів, то у 1989 році була прийнята Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням шкідливих відходів та їх утилізацією.
Значна кількість радіоактивних відходів захоронюється у шахтних виробках, на дні морів і океанів, у спеціальних сховищах. Перші захоронення радіоактивних відходів були здійснені у 1946 році у США в північно-східній частині Тихого океану на відстані 80 км від узбережжя Каліфорнії. Тривалий час захоронення радіоактивних відходів в СРСР здійснювалось у Карському морі на схід від островів Нової Землі.
В Україні надзвичайно гостро постає проблема відходів у промислових регіонах Донбасу і Придніпров’я. У районі Донбасу, де сконцентровані найрізноманітніші промислові підприємства, відбувається нашарування відходів, що призводить до деградації регіональних екосистем. Десятки тисяч гектарів земель є місцями складування твердих промислових відходів. Сотні мільйонів метрів кубічних брудних стоків щорічно скидається в річкові мережі (мал. 36). Загальна кількість викидів тільки підприємств енергетики становить близько 2,5 млн т на рік. У викидах цементних заводів концентрація пилу у 5-10 разів більша за гранично допустимі концентрації (ГДК) (табл. 1).
На території Росії розміщено близько 70 % загального обсягу токсичних промислових відходів колишнього СРСР. Тільки враховані місця захоронення відходів охоплюють площу понад 14 тис. га. Росія належить до країн, які торгують відходами і дозволяють утилізацію і захоронення відходів на своїй території багатьом країнам світу.
Державна політика щодо відходів. Основними принципами державної політики в галузі поводження з відходами є такі:
Охорона здоров’я людей, підтримання і відновлення сприятливого стану навколишнього природного середовища і збереження біорізноманіття;
Використання найновіших науково-технічних досягнень в реалізації маловідходних технологій;
Комплексна переробка мінерально-сировинних ресурсів з метою зменшення кількості відходів;
Участь у міжнародному співробітництві у галузі поводження з відходами.
Міжнародна торгівля відходами. Нині промислових відходів у світі так багато, а особливо у розвинутих країнах світу, що їх неможливо розміщувати на власних територіях. Наприкінці ХХ ст. з’явилась необхідність торгівлі промисловими відходами. Так, у 1997 р. експорт відходів становив близько 200 тис. т.
Зазвичай відходи з економічно розвинутих країн направляють у країни, що розвиваються. Нині країни, що розвиваються, запроваджують законодавчі акти, які забороняють ввозити на їхню територію відходи. На сьогоднішній день більше 80 країн законодавчо заборонили ввозити відходи на свою територію. Робились і робляться спроби використовувати для складування і переробки відходів територію України, зокрема зону відчуження навколо Чорнобильсткої АЕС, відпрацьовані шахтні виробки, кар’єри тощо.
Є два типи методів знешкодження відходів – рекупераційні, що передбачають виділення з відходів цінних компонентів з подальшою їх переробкою; деструкційні, за якими компоненти відходів знешкоджують і руйнують.
Класифікація відходів щодо безпечності. Діяльність в галузі поводження з відходами, у тому числі небезпечними, підлягає ліцензуванню. Залежно від ступеня шкідливого впливу на навколишнє середовище і здоров’я людини відходи поділяють на IV класи небезпеки.
На небезпечні відходи складають паспорт. Ведеться державний кадастр відходів, який включає класифікаційний каталог, реєстр розміщення відходів, а також банк даних про відходи і технології використання й утилізації.
Класифікація відходів щодо безпечності
Надзвичайно небезпечні речовини (I клас небезпеки) | Акролеін – Бенз(а)пірен – Берилій – Диетилмеркурій – Ліндан – Пентахлордифеніл – Меркурій – Тетраетилплюмбум – Трихлордифеніл – Етилмеркурхлорид – Талій – Полоній – Протактиній – Оксид плюмбуму – Розчинні солі плюмбуму. |
Високо небезпечні речовини (II клас небезпеки) | Атразин – Бор – Бромдихлорметан – Бромоформ – Гексахлорбензол – Гептахлор – ДДТ – Дибромхлорметан – Кадмій – Кобальт – Літій – Молібден – Арсен – Натрій – Нітрити – Плюмбум – Селен – Сірководень – Силікати – Стронцій – Стибій – Формальдегід – Фіпроніл (Інсектицид РЕГЕНТ) – Хлороформ – Цианіди – Хлор |
Помірно небезпечні речовини (III клас небезпеки) | Алюміній – Барій – Ферум – Манган – Купрум – Нікол – Нітрати – Озон – Аргентум – Фосфати – Хром – Цинк – Етиловий спирт |
Мало небезпечні речовини (IV клас небезпеки) | Симазин – Сульфати – Хлориди |
Аргументи і факти
Лише за останні роки здійснено близько 40 спроб поховати на території України токсичні речовини (230 т промислових відходів, понад 100 т хімікатів, непридатних для використання, 390 т пластикових упаковок і т. д.).
3 1994 р. в Україну у великій кількості почали надходити імпортні пестициди, багато з яких заборонені на Заході, а в нас використовуються через відсутність відповідних законів, низькі вимоги до якості пестицидів, жадобу й екологічну неосвіченість деяких наших бізнесменів. Те саме стосується окремих продуктів харчування, що у величезній кількості ввозяться в Україну із західних країн, Туреччини, Китаю тощо. Багато з них, за даними санепідслужби України, не мають сертифікатів якості, прострочені або не відповідають вітчизняним стандартам. До цих неякісних товарів останнім часом додалася ще й небезпечна трансгенна продукція.
ВИСНОВКИ
1. Тенденції до зростання частки гірничовидобувних галузей у структурі промислового виробництва зумовлюють збільшення і накопичення промислових відходів у регіонах видобутку сировини.
2. Надмірна концентрація відходів виробництва в індустріально розвинених країнах світу спричиняє міжнародну торгівлю відходами з країнами, що розвиваються.
