Вільна конкуренція – конкуренція, для якої характерні велика кількість приватних конкурентів-виробників і конкурентів – покупців, вільний доступ товаровиробників до будь-якого виду діяльності та управління нею. За цих умов ціноутворення відбувається внаслідок вільної (без будь-яких обмежень) взаємодії попиту, пропозиції та цін, вільного переливання капіталу та ін., що означає стихійне саморегулювання економічної системи. За В. к. жодна з фірм не може впливати на ринкову ціну. Певною мірою таким вимогам у сучасних умовах відповідають
ринки сільськогосподарської продукції та деяких послуг. На тривалому проміжку часу ціни тяжіють до суспільно необхідних витрат виробництва. Різновид В. к. – чиста конкуренція між багатьма продавцями і покупцями з приводу продажу – купівлі однорідних товарів, а диференціації продукту при цьому не існує (наприклад, ринок борошна). За капіталізму В. к. виявляється у конкурентній боротьбі як між різними формами приватного капіталу (промислового, торговельного, банківського та ін.), так і всередині кожного з них. Така конкуренція набуває форми внутрігалузевої та міжгалузевої. За В. к., яка панувала на нижчій стадії капіталізму, формується стихійний механізм взаємодії товаровиробників у сфері обміну, який діє на них як примусові закони.
