ВИМОВА ГОЛОСНИХ. ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ НЕНАГОЛОШЕНИХ [Е], [И] В КОРЕНЯХ СЛІВ

ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

§ 28. ВИМОВА ГОЛОСНИХ. ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ НЕНАГОЛОШЕНИХ [Е], [И] В КОРЕНЯХ СЛІВ

Про чітку вимову наголошених голосних, особливості вимови ненаголошених звуків [е], [и], [о], а також про те, коли в слові слід писати букву е, а коли – и

ПРИГАДАЙМО Як перевірити написання букв е, и в коренях слів?

218 І. Вимовте вголос подані слова, звертаючи увагу на місце наголосу.

ВИМОВА ГОЛОСНИХ. ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ НЕНАГОЛОШЕНИХ [Е], [И] В КОРЕНЯХ СЛІВ

II. Простежте, чи чітко й виразно звучать голосні [е], [и] у словах першої колонки. А другої? Зробіть висновок

про особливості вимови звуків [е], [и] в наголошених і ненаголошених складах.

ВИМОВА ГОЛОСНИХ. ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ НЕНАГОЛОШЕНИХ [Е], [И] В КОРЕНЯХ СЛІВ

Усі наголошені голосні вимовляємо чітко й виразно. Голосні [а], [у], [і] вимовляємо чітко і в ненаголошених складах. НАПРИКЛАД, [мал’унок], [ос’ін], [меду].

[о]

Ненаголошений [о] перед складом з наголошеним [у] вимовляємо з наближенням до [у]. НАПРИКЛАД: [зоузул’а]. В інших випадках голосний [о] вимовляємо чітко.

[е], [и]

Ненаголошений [е] переважно вимовляємо з наближенням до [и]. НАПРИКЛАД: [зеирно]. Ненаголошений [и] переважно вимовляємо з наближенням до [е]. НАПРИКЛАД: [зиема].

Проте в закінченнях

слів ненаголошені [е], [и] звучать виразно: [море], [мами].

Словник

Довідником правильної вимови слів слугує орфоепічний словник.

Прочитайте вголос речення, правильно вимовляючи голосні звуки. Знайдіть і запишіть фонетичною транскрипцією слова з ненаголошеними [о], [е], [и]. Поясніть вимову наголошених і ненаголошених голосних у цих словах.

1. Тобі, голубко, хоч води напиться (Л. Костенко). 2. Кришталевії джерела до весни укрила крига (С. Фоменко). 3. Слухайтесь мене, то вас лихо не мине (Нар. творчість).

Букви е, и

Написання букв на позначення ненаголошених

[е], [и] в коренях слів можна перевірити наголосом. Для цього потрібно змінити слово або дібрати до нього спільнокореневе так, щоб ненаголошений голосний [е] або [и] став наголошеним. НАПРИКЛАД: великий, бо велич; липневий, бо липень.

Якщо написання сумнівного голосного не можна перевірити наголосом, то користуємося такими правилами:

ВИМОВА ГОЛОСНИХ. ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ НЕНАГОЛОШЕНИХ [Е], [И] В КОРЕНЯХ СЛІВ

Зверніть увагу

Написання [в], [и] не завжди можна пояснити правилом. НАПРИКЛАД: левада, кишеня, минулий, пшениця, президент, метро, директор, пиріг, плекати, чекати, легенда, чернетка, колектив, мелодія. Правопис таких слів треба запам’ятати.

ОРФОГРАМА

Букви е, и на позначення ненаголошених голосних у коренях слів

220 Спишіть слова, вставляючи пропущену букву в або и. Як вимовляємо в них ненаголошені [е], [и]? Поряд напишіть перевірні слова з наголошеними [е], [и], позначте наголос.

ВИМОВА ГОЛОСНИХ. ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ НЕНАГОЛОШЕНИХ [Е], [И] В КОРЕНЯХ СЛІВ

Безземельний, с..лянин, зупинитися, пор..нати, в..сло, х..литися, л..пневий, в..чірній, в..шневий, т..плиці, ст..бло, ш..рокий, з..мувати, ст..лити.

221 Доберіть до слів таку їхню форму щоб ненаголошений звук [е] випав. Запишіть слова парами, позначте орфограму Поясніть написання букви е в ненаголошених складах поданих слів.

ВИМОВА ГОЛОСНИХ. ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ НЕНАГОЛОШЕНИХ [Е], [И] В КОРЕНЯХ СЛІВ

Півень, вітер, терен, рівень, тиждень, гривень, кашель.

223 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою слова. Змініть свої слова або доберіть до них спільнокореневі так, щоб ненаголошений звук [е] прочергувався з [і]. Перевірте один в одного виконання завдання. Зробіть спільно висновок про те, чому в коренях усіх поданих слів пишемо букву е.

ВИМОВА ГОЛОСНИХ. ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ НЕНАГОЛОШЕНИХ [Е], [И] В КОРЕНЯХ СЛІВ

Для першого учасника: сплести, променистий, пекти.

Для другого учасника: затекти, дзвеніти, мести.

І. Прочитайте вголос текст, дотримуючись норм правильної вимови. Визначте його основну думку. Доберіть свій варіант заголовка.

МУЖНЯ УКРАЇНКА

У давні часи потерпала наша земля від нападів ординців. Зупинилися якось нападники біля степової річки на перепочинок. Іржали коні, галакала татарва, тужили й плакали полонені. І лише одна красива дівчина з-поміж бранців мовчала, не плакала, не тужила.

ВИМОВА ГОЛОСНИХ. ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ НЕНАГОЛОШЕНИХ [Е], [И] В КОРЕНЯХ СЛІВ

ВИМОВА ГОЛОСНИХ. ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ НЕНАГОЛОШЕНИХ [Е], [И] В КОРЕНЯХ СЛІВ

Мужня українко! Не скорилася ти ворогам, не хотіла, щоб твої сльози їх потішали. А про відважних складають легенди…

Підвела полонянка голову, глянула в ясне небо. Там ширяли степові орли. І тут сталося диво. Перетворилася дівчина на орлицю і полетіла вгору до пташиного гурту.

Перелякані татари повтікали. Прийняли орли дівчину в свою родину, і стала вона їхньою сестрою. А залишені татарами бранці розійшлися Україною й розповіли землякам про бачене диво (Легенда).

II. Випишіть слова з ненаголошеними [е], [и] в коренях. Позначте орфограму, поясніть написання.

III. Складіть і запишіть речення про героїчне минуле українського народу, використовуючи одне із запропонованих слів: легендарний, величний, минулий, героїчний.

224 І. Спишіть слова, вставляючи пропущені букви е або и. Позначте орфограму. Правильність написання слів, щодо яких маєте сумнів, перевірте за словником.

Ст..повий, майст..р, л..лека, приб..р..жний, зв..селити, тр..вога, в..дмідь, бр..ніти, м..лодія,

Вос..ни, дзв..нить, ч..решня, гр..міти, підз..мелля, з..рновий, вел..тень, кол..сати, тижд..нь, далечінь, пром..ніє, вит..рати, пш..ниця.

II. Виділені слова поділіть на частини для переносу з рядка в рядок.

Левада

Минулий

Пшениця

Мелодія

225 І. Запишіть слова групами залежно від правила написання букв е, и в корені: 1) [е] чергується з [і]; 2) з випадним [е]; 3) сполуки – ере-, – еле-; 4) у корені перед наголошеним суфіксом – а-; 5) не можна пояснити правилом. Вставте пропущені букви.

Оч..рет, телеграма, ч..мпіон, каш..ль, бер..гиня, дол..тіти, відбирати, л..вада, шел..стіти, пал..ць, ч..кати, завм..рати, к..шеня, ч..ревики, в..лосипед, справедливість, запл..сти, ш..ренга, кол..ктив.

II. З одним словом (на вибір) складіть і запишіть питальне речення.

І таке буває!

– Ми посадили біля школи гарний клинок*, – розповідає мамі Світлана.

– І ти думаєш, що з нього щось виросте? Напевно, ти хотіла сказати кленок?

– Ні, ось навіть в орфографічному словнику написано – клинок.

Поясніть, чому сталося непорозуміння Чого не знала Світлана?

*Клинок – знаряддя, яким ріжуть, колють або рубають.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


ВИМОВА ГОЛОСНИХ. ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ НЕНАГОЛОШЕНИХ [Е], [И] В КОРЕНЯХ СЛІВ - Українська мова