Визначення напрямів на місцевості, плані та карті
Географія
Загальна географія
Земля на плані та карті
Визначення напрямів на місцевості, плані та карті
Зорієнтуватися на місцевості означає визначити своє положення відносно сторін горизонту.
Горизонт – частина земної поверхні, яку видно на відкритій поверхні. Діаметр горизонту збільшується з висотою місця спостереження; на висоті ока дорослої людини він становить 4,5-5 км, на висоті 100 м – до 36 км. Лінія, де небо “межує” із земною поверхнею, називається лінією горизонту. Сторони горизонту – чотири головні точки
Найпоширеніші способи орієнтування на місцевості: за Сонцем (вдень), за Полярною зіркою (вночі вона вказує напрям на північ), за компасом, за місцевими прикметами.
Із місцевих ознак напрям на північ указують мох і менша кількість гілок на північному боці стовбура дерева. Напрям на південь указують похилий схил мурашника, потовщені річні кільця на пні. Навесні північ і південь можна визначити за схилами горбів або ярів (на схилі, зверненому на південь, сніг тане раніше).
Найнадійніший
Азимут – кут між напрямом на північ і напрямом на певний предмет. Він визначається за ходом стрілки годинника (від 0° до 360°). Східному напрямку відповідає азимут 90°, південному – 180°, західному – 270°, північному – 360°.