Влада – процес впливу і підкорення всіх підвладних суб’єктів соціальної системи (в т. ч. економічної, правової, політичної, ідеологічної тощо) директивній волі владних осіб, груп, установ та організацій. Засобами реалізації цієї волі є економічний та позаекономічний примуси. Економічний примус базується на економічних інтересах і виявляється у наданні підвладним суб’єктам матеріальних і нематеріальних благ. Позаекономічний примус передбачає фізичний (пряме силове нав’язування підлеглим певного виду поведінки, їх переконання,
заохочення) та психічний (загроза підлеглим суб’єктам негативними для них наслідками в разі недотримання певної поведінки) види примусу. В. визначається економічним ладом країни і насамперед відносинами економічної власності, соціальною системою та структурою, характером юридичної власності та ін. Загалом між власністю і В. існує діалектична взаємодія. У класовому суспільстві домінують державна В., виконувані державою функції (див. Держава). Основними формами вияву В. є панування, управління (в т. ч. регулювання), керівництво і контроль. За сферами впливу розрізняють економічну, політичну, правову, ідеологічну та інші види В. В СРСР В. була узурпована верхівкою партійного, радянського та державного апарату, в Україні до 2005 – кланово-кримінальною елітою.
