Власне українські і запозичені слова – ЛЕКСИКА
ЛЕКСИКА
Власне українські і запозичені слова
У складі української лексики за походженням виділяють Власне українські слова і слова, Запозичені з інших мов.
Власне українські слова – це слова, що виникли в українській мові після спільнослов’янської мовної єдності й були засвідчені в історичних пам’ятках і художніх творах українського народу.
Ці слова складають основу української лексики і формують національні ознаки мови. Вони позначають предмети, явища природи, життя, побут і працю людей, наприклад: Годинник, паляниця,
Крім повнозначних слів, до власне українських належить ряд прийменників (Біля, посеред, задля, проміж та ін.), сполучників (Та, але, чи, аби, якби, немовбито та ін.), часток (Хай, нехай, саме, ось), вигуків (Цить, лелечко, овва, цур, пек, добридень тощо).
Українська мова постійно поповнюється новими словами як за рахунок власного творення (за допомогою префіксів, суфіксів, словоскладання тощо), так і за рахунок запозичень з інших мов.
Запозичення
Багато запозичених слів стали загальновживаними (Вишня, лиман, кімната, тролейбус), інші вживаються як професійні (Теорема, метафора, формула, агрегат). Деякі запозичені слова мають у мові український відповідник (Процент – відсоток, дефект – недолік, лінгвіст – мовознавець тощо).