Власне українські і запозичені слова
Лексикологія
Власне українські і запозичені слова
Словниковий склад української мови формувався протягом багатьох віків. Частина слів перейшла ще від спільноіндоєвропейської, старослов’янської, давньоруської мовних єдностей {мати, робота, сім’я; син, плуг, борона, овес, косити, літо, кінь, білий, чотири, я, за; сім’я, ківш, коромисло, білка, собака, хороший, сизий, сорок, дев’яносто), частина слів утворилася у власне український період, і це засвідчено в історичних пам’ятках та художніх творах українського народу.
Власне
Крім власне українських слів, в українській мові є багато слів, запозичених з інших мов у різні періоди розвитку. Це є результатом тісних економічних, культурних, наукових, політичних зв’язків між народами.
Слова, які прийшли в українську мову з інших мов, називаються запозиченими, або іншомовними.
Українська мова (як і будь-яка інша) намагається пристосувати запозичення до своєї фонетичної та граматичної системи. Тому багато іншомовних слів (особливо запозичених давно) вже не сприймаються, як щось чуже. Деякі слова навіть перейшли в розряд загальновживаних {буква, багатство, театр, драма, студент, адвокат, бинт, курорт, волейбол, футбол, одеколон, сервіз, ананас, карамель та ін.).
