Води суходолу. Річки. Річкова система і басейн
РОЗДІЛ 3 ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА
Тема 3. Гідросфера
§ 50. Води суходолу. Річки. Річкова система і басейн
Пригадайте
Як води суходолу пов’язані зі Світовим океаном? (Див. § 45.)
До вод суходолу відносять річки, озера, болота, штучні водойми, підземні води, льодовики, багаторічну мерзлоту. Води суходолу залежать від клімату, особливостей рельєфу та складу гірських порід. Наприклад, коли кількість атмосферних опадів перевищує випаровування, вода стікає з поверхні річками або нагромаджується у твердому стані у вигляді льодовиків
Зниження рельєфу сприяє утворенню озерних улоговин, а іноді заболочуванню. Залежно від рельєфу утворюються рівнинні та гірські річки. Якщо гірські породи водопроникні, то певна кількість опадів просочується і утворює підземні води.
Річка – природний водний потік, що тече у виробленій ним заглибині. Кожна річка має початок – витік і кінець – гирло. Витоки бувають різні. Так, найбільша річка Європи Волга розпочинається з підземного джерела. Головна річка України Дніпро (мал. 144) бере початок у болоті. А одна з найбільших річок Євразії Об має два витоки, один з яких зароджується у льодовиках,
Будь-яка річка рано чи пізно завершує свій шлях. Гирлом річки може бути інша річка, озеро, море або навіть океан. Інколи річка “губиться” і не встигає донести свої води до іншого водного об’єкта. Такі річки відомі здебільшого в пустелях. На картах їх позначають пунктирною лінією.
Довжина річки вимірюється від витоку до гирла. Чимало річок сягають завдовжки багатьох сотень і навіть тисяч кілометрів.
Мал. 144. Дніпро
Мал. 145. Річкова система (космічний знімок)
Річкова система – головна річка з усіма притоками (мал. 145). Зазвичай чим далі річка прокладає собі шлях від витоку до гирла, тим вона стає ширшою і повноводнішою. Адже річку поповнюють притоки. Якщо притока впадає з правого берега, це права притока, а якщо з лівого – ліва. Щоб їх визначити, слід стати обличчям до гирла річки, тобто за течією. Ліворуч буде лівий, а праворуч – правий берег.
Нерідко головна річка країни або навіть континенту виявляється не найдовшою. Так, головна і єдина в Австралії річка, що не пересихає, – це Муррей, завдовжки 2570 км. Проте довшою в Австралії є головна притока Муррею – Дарлінг (2740 км). Щоправда, більшу частину року вона маловодна і у посушливий період у її руслі не скрізь є вода.
Головна річка Північної Америки – Міссісіпі – за довжиною вважається другою у світі. Однак її довжину – 6420 км – вираховують від витоку правої притоки – Міссурі. Власна довжина Міссісіпі “лише” 3950 км. А за довжиною лідером є Міссурі – 4740 км. Так само і з головною річкою Західного Сибіру, якою вважається Об. Її довжина (5410 км) рахується від витоку лівої притоки – Іртишу. Довжина самої Обі становить 3650 км, а довжина Іртишу – 4248 км.
Дивовижні об’єкти і явища
Річки – я і дери. Найдовшою річкою світу є Ніл з Кагерою. Його довжина становить 6671 км. Він перетинає пів-Африки з півдня на північ. Друге місце посідає північноамериканська Міссісіпі з Міссурі, довжина якої 6420 км. Третє місце за довжиною серед річок планети належить мешканці Південної Америки – Амазонці (від витоку р. Мараньйон), довжина якої 6400 км.
Хвилі проти течії. На багатьох великих річках, що впадають у моря, під дією вітру чи з інших причин утворюються хвилі, які рухаються проти течії. Подібне явище добре відоме, наприклад, на Амазонці, де хвилі проти течії, заввишки понад 3 м, поширюються під дією припливу на 3000 км уверх течії великої річки. Не є винятком і Волга, що впадає у Каспійське море. Унаслідок підвищення рівня Каспію ця річка під впливом вітру все частіше стала повертати назад. Вітрові хвилі від 0,3 до 1,5 м заввишки часом проникають у дельту річки на відстань до 200 км.
Річкова долина – пониження, в якому тече річка. Заглиблення У цій долині, де річкові води течуть постійно, називають річищем, або руслом. Ширина русла і загалом долини може бути різною. У верхів’ях багатьох річок їх подекуди легко переступить людина. А у нижній течії, наприклад, сибірської річки Лена ширина річища сягає 30 км. Ширина долини Дніпра на території України подекуди становить 18 км.
Мал. 146. Рівнинна (1) і гірська (2) річки
Трапляється, що річка виходить із русла і затоплює частину долини – заплаву. Ширина заплави Дніпра сягає 12 км. Якщо суходіл підніметься щодо рівня моря, то річка почне заглиблюватися в заплаву. З часом річка виробить нову, глибшу заплаву, а стара заплава перетвориться на терасу. Це може статися багато разів. Тому деякі річки мають кілька терас, які одна за одною розташовані вище заплави.
Долини рівнинних і гірських річок відрізняються (мал. 146). “Рівниною вода тече спокійно” або “Глибока вода тихо пливе” – так визначають у приказках характер течій рівнинних річок. Адже рівнинні річки течуть широкими й глибокими долинами. Гірські річки утворюють вузькі долини, усе дно яких займає річище. Зазвичай воно неглибоке, тому течія тут швидка і чути її здалеку: “Мілкі води голосно шумлять”. Саме на таких річках часто трапляються численні пороги – виходи у річищі міцних гірських порід (мал. 147), а також водоспади – падіння води з уступу (мал. 148). Найвищий в Україні водоспад – Учансу (98,5 м), що у Кримських горах.
Мал. 147. Пороги на річці
Мал. 148. Водоспад
Дивовижні об’єкти і явища
Неправильний водоспад. В Аппалачах є водоспад, де час від часу вода тече то в один, то в інший бік. Він утворився завдяки унікальному поєднанню місцевого рельєфу і найвищого у світі (18 м) припливу в затоці Фанді. Так-от, річка Сент-Джон тече між скелястих схилів, які, звужуючись, утворюють тіснину. Під час відпливу вода витікає з тіснини бурхливим потоком, утворюючи п’ятиметровий звичайний водоспад. А під час припливу вода в затоці, куди впадає річка, підіймається вище за рівень води у річці за тісниною, і тоді вода падає у зворотному напрямку.
Річковий басейн – площа, з якої вода стікає в одну річку. Навіть найменша річка має свій басейн. Найбільший басейн в Амазонки. Його площа перевищує 7 млн км2. А, наприклад, басейн Дніпра – це понад 80 % території України. Річки світу належать до басейнів Тихого, Атлантичного, Індійського, Північного Льодовитого океанів і басейнів внутрішнього стоку.
Вододіл – межа, яка відокремлює сусідні річкові басейни. По один бік вододілу вода стікає в одну річку (море, океан тощо), по інший – в іншу. На рівнинах вододіл часто провести важко. Найлегше його визначити у горах, де він проходить по гребенях хребтів.
“Вікно” в Україну
Європейський вододіл. Неподалік Львова розташоване мальовниче горбисте пасмо. Тут міститься головний європейський вододіл. Саме тому цю місцевість називають Розточчям. Адже тут беруть початок чимало річок, які потім стікають у різні басейни. Деякі з них прямують у Дністер і далі в Чорне море, а інші – у Сян та Буг, потрапляючи, зрештою, в Балтійське море.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 10 (продовження)
Позначення на контурній карті річок
Позначте річки: Дніпро, Дунай, Янцзи, Ніл, Амазонка, Міссісіпі.
ПІДСУМКИ
– Річка – природний водний потік, що тече у виробленій ним заглибині (річковій долині).
– Річкову систему утворює головна річка з усіма притоками.
– Річковий басейн – площа, з якої вода стікає в одну річку.
– Вододіл – межа, що відокремлює сусідні річкові басейни.
Запитання і завдання для самоперевірки
Поясніть, які природні чинники, на вашу думку, зумовили назви річок Сена (“тиха річка”) і Прут (“швидкий”, “стрімкий”). Річка Мокра Заплавка названа так через часте затоплення заплави. Поясніть, чи вкрита у цей час водою тераса річки.
Є така українська загадка: “Без ніг, а біжить, без рук, а рукави має”. Хто біжить, звідки й куди? Що це за “рукави”?
Що таке гирло річки? Чи може річка мати поріг?