Вплив церкви

Розділ IV Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя
21. Вплив церкви

ХРИСТИЯНСЬКА ЦЕРКВА В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

Обговоріть у класі, чому роль церкви в Середньовіччі вважається суперечливою. Поясніть свою думку.

Християнська церква європейського Середньовіччя впливала на всі сфери життя суспільства: брала участь в управлінні державами, допомагала світським правителям урегульовувати складні стосунки між людьми, опікувалася хворими, старими й сиротами, відкривала школи. Усі уявлення середньовічної людини

були сформовані під впливом церкви. Християнська релігія давала віруючим, особливо гнобленим, особисту розраду, адже майнова, соціальна нерівність в їхніх уявленнях перетворювалась на рівність у гріхах і стражданні. Християнство об’єднувало народи та країни Європи навіть тоді, коли вони воювали між собою.

Проте всередині самої церкви єдності не було.

В XI ст. стався вже відомий вам розкол християнства. Конфлікт між римською та візантійською церковними гілками загострювався вже кілька століть. Пояснювалося це відмінностями у тлумаченні християнського вчення, в обрядах і церковній організації, а також суперництвом

за найвищу владу між папою римським та патріархом константинопольським. Отже, у 1054 р. церква остаточно розділилася на римо-католицьку та православну. Розкол вплинув на спосіб життя, традиції й культуру різних країн. У Східній Європі серед слов’янських народів католицизм прийняли поляки й чехи, а серед неслов’янських – угри. Київська держава, Сербія та Болгарія прийняли візантійську форму християнства – православ’я. Відносини між Римом і Константинополем іноді поліпшувалися, але перебороти розкол так і не вдалося. Щоправда, і в середині католицької церкві не завжди панувала єдність. Через суперечки між кардиналами наприкінці XIV – на початку XV ст. її водночас очолювали два і навіть три папи. Цей період відомий в історії як “велика схизма” католицької церкви.

Католицькі богослови вчили, що церква отримала від Христа право е відпускати гріхи за допомогою особливих папірців – індульгенцій.

Торгівля ними означала, що будь-яка нечесна людина або навіть злочинець може відкупитися від покарання за гріхи. Водночас частина грошей, отриманих від їхнього продажу, використовувалася на утримання притулків і лікарень, будівництво шкіл і друкарень, зведення мостів і храмів.

Індульгенція (від латинського – “милість”) – повне або часткове звільнення від покарання за гріхи.

Де відбувається продаж індульгенцій? Про що свідчить герб папи римського, зображений на середньовічному малюнку?

ІЗ КНИГИ ШАРЛЯ ДЕ КОСТЕРА “ЛЕГЕНДА ПРО ТІ ЛЯ УЛЕНШПІГЕЛЯ”1

Якщо не хочеш в пеклі ти

Горіти сто віків –

Собі купити поспіши

Прощення від гріхів.

Купуйте індульгенцію,

Бо в ній спасіння є:

Хто папі гроші сплачує,

Той Богові дає.

Продаж індульгенцій (середньовічний малюнок XVI ст.)

ЧЕРНЕЧІ ОРДЕНИ

Чому й де виникли католицькі чернечі ордени? Чим вони були схожі, а чим – різнилися?

Упродовж X-XV ст. виникали чернечі союзи, які дістали назву орденів. Керував таким орденом великий магістр, якого обирали представники ордену й затверджував папа.

Найвідомішими чернечими орденами, створеними здебільшого у XIII ст., були францисканський, заснований Франциском Ассізьким2, і домініканський, створений монахом Домініком. Основними ідеями таких орденів стали: суворе дотримання бідності в дусі раннього християнства та апостольська діяльність – поширення слова Божого серед людей. Не дивно, що народ шанував таких ченців і створював про них легенди.

1 Текст цитується в перекладі Є. Єгорової та С. Сакидона.

2 Ассіз – місто, де народився Святий Франциск.

– Як ви думаєте, чому український письменник, філософ, історик і культуролог XX ст. В. Домонтович (псевдонім В. П. Петрова) в романізованій біографії відтворив саме цю історію про Франциска Ассізького?

СВЯТИЙ ФРАНЦИСК ІЗ АССІЗІ (1182-1226) (Уривок)

Потайки взяв він з батькової крамниці сувій сукна й одніс на базар до Фопіньйо. Тут він продав сукно і з цими грошима пішов до монастиря. Він поклав гроші на віконці скарбничого й сказав йому, що ці гроші призначені на поновлення церковки Св. Дам’яна в оливковому гаї. Але скарбник вагався прийняти гроші від юнака, бо не знав, звідки він їх узяв і що скаже на це батько. Він ще вагався, коли на монастирському дворі побачив Францискового батька, що, розлючений, з лозиною в руці, шукав сина, щоб жорстоко покарати його за вчинену шкоду. Скупий крамар не знати що готовий був зробити в цю мить: забити, розчавити власними руками, задушити сина.

Ель Греко. Франциск Ассізький (1587-1597 pp.)

Із часом жебрущі ордени стали впливовою силою. Там, де будували свій осідок монахи, поступово утворювалися центри ремесла, культури, освіти. Хоча статут орденів вимагав, аби ченці жили в бідності, однак їхні монастирі незабаром стали одними з найбагатших у Європі.

– Якими засобами середньовічні художники підкреслюють ставлення до монахів у суспільстві?

Монахи-домініканці – у білому із чорним одязі; монахи-ранцисканці – у коричневих плащах; а у білих – цистеріанці.

БОРОТЬБА ЦЕРКВИ З ЄРЕТИКАМИ

Обговоріть: як можна охарактеризувати роль папства у XII-XIII ст.? Поясніть свою думку, наведіть приклади.

На рубежі ХІІ-ХІІІ ст. католицька церква стає найвпливовішою силою західноєвропейського суспільства. Її могутність підкріплювалася дієвою системою церковних покарань за непослух. Церква, зокрема, могла накласти на окрему область чи навіть на цілу країну інтердикт – тимчасову заборону обрядовості та богослужіння. Тоді закривалися храми, діти залишалися нехрещеними, померлих не можна було ховати на кладовищах. Тобто і ті, й інші, за християнським ученням, були приречені на пекельні муки.

Непокірним загрожувала анафема – акт відлучення людини від церкви, недопущення її до церковних таїнств і обрядів. Оголошення людині церковного прокляття робило її вигнанцем у суспільстві.

Проте в містах і навіть у селах з’являлося дедалі більше людей, які виступали проти церковних утисків. Таких людей духовенство називало єретиками.

Єретик – особа, що заперечує основи віровчення панівної церкви, віровідступник.

Єретики заперечували дорогі церковні обряди та пишні богослужіння. Вони вимагали, аби духовенство відмовилося від десятини, своїх земельних володінь і багатств, виступали проти феодальних повинностей і податків, закликали “жити працею рук своїх”. Вони й самі показували приклад праведного життя: роздавали майно бідним і жили подаяниями.

Таких поглядів притримувалися, зокрема, й альбігойці3, яких було оголошено єретиками. Тому католицька церква ініціювала проти них Хрестові походи, що увійшли в історію як Альбігойські війни (1209-1229). Вони супроводжувалися нещадними грабунками і знищенням мирного населення.

Служителі церкви в усіх країнах переслідували єретиків і жорстоко розправлялися з ними. їх відлучали від церкви, судили й карали. У XIII ст. для боротьби з єретиками папа створив спеціальний церковний суд – інквізицію.

Інквізиція (Свята інквізиція) (від латинського – “розслідування”) спеціальний церковний суд для боротьби з єретиками.

3 Назва “альбігойці” походить від міста Альбі в Південній Франції.

Щоб виявити єретиків, інквізиція не гребувала нічим. Обвинувачуваних кидали до в’язниць і жорстоко катували, намагаючись вирвати в них визнання провини. Не витримуючи катувань, багато хто зізнавався навіть у тому, чого не чинив.

1) Кого католицька церква називає єретиком? Які слова документів підкреслюють ставлення церкви до єретиків? Якими способами добивалися зізнання від єретика?

ЗІ ЗБІРКИ ЗАКОНІВ “СІМ ПАРТИД” ПРО ЄРЕТИКІВ4

Звідки походить слово “єретик”, скільки їх видів і яку шкоду вони приносять людям, котрі з ними спілкуються

“Єресь” як латиною, так і романською означає “розподіл”, звідси походить слово єретик, тобто той християнин, який відхилився від католицької релігії. Існує багато категорій єретиків, проте дві з них – найголовніші. До однієї належать ті, хто вірує, проте їхні вірування розходяться з істинною вірою. До іншої категорії належать ті, які взагалі не вірують, і ці негідні люди думають, що душа вмирає разом із тілом, що ні за добро, ні за зло, яке людина творить у цьому світі, не буде ні нагороди, ні покарання.

Із керівництва про переслідування єретиків (1260 р.)

Єретика треба тримати напівголодним, так, аби страх його зовсім виснажив, і не допускати до нього товаришів… А ще краще взагалі нікого не пускати, лише інколи двох надійних випробуваних людей, які обережно, начебто співчуваючи, почнуть умовляти його позбутися смерті та щиросердно зізнатися… і треба ловити його обережно, адже хитрого лиса спіймати можна тільки хитрістю.

2) На основі ілюстрації визначте, хто керує спаленням єретиків. Як ви думаєте, чому на площу приходять люди?

Спалення єретика (зображення XVст.)

4 “Сім партид” (тобто частин) – збірка феодальних законів XIII ст., укладена при королях Леона і Кастилії Альфонсо X та Альфонсо XI.

ВПЛИВ ДІЯЧІВ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ НА СЕРЕДНЬОВІЧНЕ СУСПІЛЬСТВО

На основі тексту обговоріть у класі: які зміни відбулись у католицькій церкві в середині XI ст.? На прикладі історичних подій 1077 р. поясніть, що означає вислів “піти до Каносси”.

Над питаннями християнської віри глибоко роздумували вчені-богослови ще в IV-V ст. Найвидатніших із них зазвичай називають отцями Церкви, це: Аврелій Августин, Ієронім, Василій Великий та Іоанн Златоуст. У своїх творах вони розкрили основні положення християнської віри.

Діяльність багатьох католицьких священиків була пов’язана зі світськими проблемами. Римський абат Діонісій Малий (VI ст.) використав дані про життя та загибель Ісуса Христа і встановив дату його народження. Спираючись на його обчислення, монах Біда Високоповажний (VII – VIII ст.) запропонував нову систему літочислення та відповідну форму записів “до Різдва Христового” (до нашої ери) і “після Різдва Христового” (наша ера). А вже папа римський Григорій XIII з 1582 р. запровадив новий календар, який і називається григоріанським. Це літочислення поступово було прийнято в більшості країн і зараз є міжнародним стандартом.

Про вплив пап на світське життя яскраво свідчать події, що увійшли в історію як “ходіння до Каносси” (XI ст.). Одним із найвідоміших пап Середньовіччя був Григорій VII. Він остаточно заборонив католицьким священикам брати шлюб і намагався підкорити духовенству світських феодалів та імператорів. На цьому шляху йому протистояв німецький імператор Генріх IV. За це папа відлучив його від церкви, а всіх його підданих звільнив від васальної клятви. Генріх мусив вибачатися перед ним. Зустріч папи Григорія VII та імператора відбулася в замку Каносса, де Генріх IV намагався заради прощення поцілувати папську туфлю. Щоправда, через кілька років Генріх IV усе-таки переміг папу Григорія VII.

Поясніть, як український письменник Павло Загребельний підкреслив принижений стан імператора.

З РОМАНУ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО “ЄВПРАКСІЯ”

Похід до Каносси У січні 1077 року імператор прибув до Каносси. Замок мав потрійні мури. Генріха впущено за другу стіну, почет лишився зовні. Між мурами, знявши імператорські прикраси, без будь-якої пишноти, простоволосий, босий, стояв він, очікуючи присуду папи, постився з ранку до вечора, стояв без сну, непорушно, заклякло, ніби вмер. Так тривало три дні. Лише на четвертий його було допущено до папи. Після тривалої розмови і прийняття ганебних умов папа зняв відлучення.

Одним із найкращих богословів Середньовіччя був Фома (Тома) Аквінський (бл. 1225-1274), який дав пояснення багатьом положенням християнства, спираючись не тільки на віру, а й на розум. Рішення Фоми стати священиком викликало категоричний спротив його рідних, які щодня просили Фому змінити своє рішення, проте той залишився вірним своєму покликанню. У Паризькому університеті, де він навчався, мовчазного юнака кілька років принижували, і лише його перемога в диспуті з десятьма богословами зробила Фому визнаним ученим. Фома Аквінський поєднав ідеї великого грецького філософа Аристотеля з християнським віровченням. Він створив власну систему християнської філософії, яку нащадки назвали “томізм”5, вона стала важливою частиною католицького богослов’я.

5 Томізм – від латинського звучання імені Фоми Аквінського – Тома.

Карло Кривеллі. Фома Аквінський (XV ст.)

Коли й чому стався церковний розкол? Що таке індульгенція? Хто такі єретики? Які жебрущі ордени ви пам’ятаєте? Доведіть на прикладах, що релігія сприяла розвитку писемності, друкарства, живопису, музики, архітектури. На основі прикладів з різних джерел: тексту підручника, документів і ілюстрацій, поясніть, чому в середньовічному суспільстві з ‘являлися єретики. Вставте пропущені слова:

Церква, зокрема, могла накласти на окрему область чи навіть на цілу країну… – тимчасову заборону обрядовості й богослужіння. Непокірним загрожував також… – недопущення до церковних таїнств і обрядів. Проголошення людині… робило її ізгоєм у суспільстві.

Складіть речення, у якому застосуйте вислів “ходіння до Каносси”.

ПІДГОТУЙТЕСЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Пригадайте, якими були школи в державах Стародавнього світу.

Що таке лікей (ліцей), Академія?

Назви яких шкільних предметів походять з Давньої Греції?

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Вплив церкви - Історія