Вправи 153-195

153. 1. Заяву розглянуто, комісію сформовано, постанову ухвалено, доповідь заслухано, усі питання обговорено, тези сформульовано, інструкції дотримано.

Ці словосполучення можуть бути вжиті в офіційно-діловому стилі.

2. Знахідний відмінок.

156. 1. Де багато господинь, там в хаті Не метено. 2. Ойже Співано-переспівано, просо на пшоно пересіяно. 3. Усе Нанизано на ниточку єдину. 4. Відіграно ролі і скинуто маски – ми більше не в колі вчорашньої казки. 5. Сонце радістю день Налито: світ воскрес з кам’яного сну. 6. Тут Сповито

живую душу.

158. На вікні вився виноград зелений,

Немов землі Несказані думки.

Дуби гойдались, і тремтіли клени,

Вгорнувши небо в Стомлені думки.

А поза тином, Вибитим вітрами,

Жили шляхи, і села, і міста.

Жили народи, Вгорнуті віками, –

І кожен вік до ста літ доростав.

159. Побороти – поборений,

Робити – роблений,

Плести – плетений,

Носити – ношений,

Усвідомлювати – усвідомлений,

Одягати – одягнений,

Берегти – збережений.

160. Вона досконало-вишукана й коштовно-прекрасна. .. Вона вся з гомону полів, лісів, морів, отчої землі, мережана

сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця, зірок і переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом… Вона вся з тучі й грому, як з води і роси – така українська мова. Ніжна й тендітна, а міцніша броньованої броні, бо єднає дух і тіло…

162. Висловлена, розказані, прищеплені, набуті, вроджений, залюблені, написаними, надрукований, уславлений, прочитаних, проспіваних, передані, поєднані, уведений.

165. 1. Несказане лишилось несказанним. 2. Розбуджена в генах. 3. Розум зацькований мій. 4. Двері всі позамикані; ми некликані. 5. Неляканих фламінго; неламаний мигдаль.

171. 1. Напевно, ніколи не вийде з моди писати прекрасні вірші про чуйне материнське серце, натруджені руки і недоспані ночі. 2. Треба було перейти рівне, не заросле й не закрите нічим місце, щоб опинитися в камишах. 3. Данило зупинився, прислухався: хто ж це такий нетерплячий першим вийшов жнивувати? 4. Не дістається Батьківщина в спадок. 5. За стародавніми церквами, будинками, стайнями, мощеними вуличками, монастирями живуть неторкані букові ліси і неорані гірські луки, наповнені птахами і звірами. 6. Ах, яка це невгамовна пташка – в грудях серце! Все співати б їй!

176. Польова дорога з пилюкою, прибитою дощем, м’яко стелиться під ноги.

179. Вбивши, втиснувшись, ідучи, забуваючи, пройшовши, шукаючи, не схиляючи, перехилившись, збившись.

180. Ранковий вітерець

Вправи 153 195

182. Осмисливши, оволодівши, порадившись, проаналізувавши, читавши, прочитавши.

185. Оббігаючи (иед. в.), розвіваючи (недок. в.), сховавшись (д. в.), утікаючи (недок. в.), оглядаючись (недок. в.).

186. Поверталися, смеркалося, їхали, не розгубити, мерехтіли, догорала, зупинилися, спостерігали, зникають, засвічувалися, запала, пролопотіла.

Вправи 153 195

189. Ходити – ходивши (докопап. вид),

Поспілкуватися – поспілкувавшись (дока),

Дізнатись – дізнавшись (док. в.),

Відкрити – відкривши (док. в.),

Показати – показавши (док. в.).

190.

Вправи 153 195

191. Правила ефективного запам’ятовування

Бажаючи знати і запам’ятати матеріал надовго, заучуй його з бажанням. Засвоюй тексти, запам’ятовуючи їх невеликими шматками. Краще вчити по 1 годині 7 днів, ніж 7 годин поспіль за один день. Установлюючи послідовність підготовки уроків, урахуй, що після математики краще вчити історію, після фізики – літературу, адже пам’ять любить контраст.

Запам’ятовуй будь-що, записуючи, малюючи схеми, графіки, зображуючи карикатури, порівнюючи з тим, що знав раніше, тобто – дій! Отримавши у вівторок завдання на п’ятницю, вивчи одразу, не чекаючи четверга – тоді тільки повториш.

Зрідка використовуючи штучні прийоми (мнемотехніку), полегшиш запам’ятовування. Кольори спектра, наприклад, допоможе не забути фраза: “Чепурний пузатий жук з’їв барвистий свіжий фрукт”.

195. Я теж кілька разів стояв у кабінеті завуча і відчував там себе препогано. Павло Степанович мав звичку довго “не помічати” викликаного учня.

Стоїш було, коло дверей, переступаючи з ноги на ногу в смертельній нудьзі, а Павло Степанович, нахиливши велику посивілу голову, щось пише та й пише, і тільки чутно, як рівномірно скрипить перо, виводячи чіткі строгі літери. Урешті зведе голову, гляне на тебе і коротко кине:

– Ну?

І ти, переминаючись, скліпуючи, шморгуючи, ковтаючи закінчення слів, починаєш белькотати про Вальку, яка пробігла мимо тебе, і про ногу, яка візьми та й простягнися їй на дорозі…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Вправи 153-195 - ГДЗ з мови