Вправи 303-349

303. І.

Прикм.

Дієприкм.

ГНИлий

НЕДоторканний

УЖИтковий

ЗДОгадливий

КИПучий

ЗДРібнений

ПОСинілий

ЗБУдований

ПРОкислий

ЗАКипаючий

II. “Переконатися пора: зробиш зло – не жди добра”.

305. 1. Ми тихо стояли, дивились, як ясно на темному морі незлічені світла сіяли. 2. Я хочу бачити світ розплющеними очима. 3. Весняна гроза завжди несподівана, завжди ждана і завжди освіжаюча. 4. Чорні

шляхи перетинали степовий простір, нескінченними широкими стежками бігли за обрій. 5. Не забувай за отчий свій поріг, але й кермуй політ за обрії незнані – і мислі, і часу закони невблаганні неси в будучину, на плетиво доріг.

306. І.

-е-

-и-

УЛЮблений

НАКреслений

ОСКаржений

СКРивджений

ЗАПряжений

ЗВАжений

ПЕРеоцінений

ОСУдливий

УЛЕсливий

ДОКучливий

СВЕкрушин

ДОПитливий

II. “Ласкаве слово – що весняний день”.

314. 1. Вилягла, погнила

обабіч дороги нескошена трава. 2. Похилився непідпертий тин. 3. Сіріла ніким не перекопана латка землі. 4. Яскраво горів неперетоптаний квітник. 5. Буяв бур’ян на не прополених досі грядках. 6. Темніли потрісканою корою непобілені стовбури дерев. 7. Час від часу на дорогу вибігали не полохані мисливцями зайці.

315. І.

Разом

Окремо

Незмащений віЗ;

Незгасаюче вогнищЕ;

Невпольований звіР;

Недоплетений тиН;

Незакінчена роботА

Ніким не полагоджений тиН;

Поле не зоранЕ;

Не зв’язаний добре сніП;

Не вироблений ще характеР;

Хата не накритА;

Не висохлий досі рукаВ;

Не зроблений як сліД;

Не скопані ще грядкИ

II. “У нас нема зерна неправди за собою”.

316. І. 1. Василько побачив, що батько чимось невдоволений. 2. Кожному ж кортіло подивитися на не бувале досі у слободі видовище. 3. Літо й зиму живе на привіллі безліч дикої птиці, ніким не стріляної, не полоханої. 4. Необроблена земля їжилась торішнім бадиллям. 5. Мені поля співали ніким не співані пісні.

II. 1. За одного вченого двох невчених дають, і то не беруть. 2. Чого Івась не навчений, того Іван не буде знати. 3. Пес бреше, бо співати не привчений. 4. Вчений, але не товчений. 5. Де хата не метена, там дівка не плетена. 6. В необгородженім городі і свиня гість. 7. У лінивого ліжко до спини не прив’язане, а приклеєне.

317. Утекти б од себе геть світ за очі

У небачене, нечуте, у немовлене,

Де нема ані осмут, ні радощів,

Де ніщо не збавлене, не здолане.

324. Змолоти – змелено, змелене,

Змолотити – змолочено, змолочене,

В’їздити – в’їжджено, в’їжджена,

Погодити – погоджено, погоджена,

Посадити – посаджено, посаджений,

З’ясувати – з’ясовано, з’ясоване,

Розкрити – розкрито, розкритий,

Почути – почуто, почуте.

326. Сад підготовано до зими. Під деревами прикопано гній. Землю спушено. Коріння вдосталь напоєно водою. Стовбури дерев побілено та обгорнуто соломою. Проведено обрізку крон.

337. 1. Дві сестриці пішли напитись водиці, а брат зігнувшись, стояв та сестричок чекав. (Відро й коромисло) 2. Наскакавшись, у куточку спочиває. (Віник) 3. Хатня корова, поїдаючи дрова, весь дім зігріва. (Груба) 4. Йде, не рухаючись з міста. (Годинник)

338. Взявши під руку гостя, знаходячи слова, погладжуючи сиві вуса, сяйнувши лукавою усмішкою.

346. І.

-уть (-ють)

-ать (-ять)

МИгочуть

ОСушують

ВАгаються

АНалізують

ДИмлять

УЧинять

ШЕлестять

ІСкрять

II. “СПІВ – то мова душі”.

348. 1. Засвистів вітер, Зриваючи хмари снігу. 2. Вітер шаленів, Збиваючи зливу бризок з морської поверхні. 3. Мінився місяць, Ховаючись у сніговій імлі. 4. Хвилі гуляли по кормі, ЗаливаючиЛюдей по коліна. 5. Люди плигали навколо пароплава, Дивуючись з своїх власних тіней.

349. Повільно – не поспішаючи,

Мерехтливо – мигаючи, блимаючи,

Наввипередки – випереджаючи, переганяючи один одного,

Безперестану – не вщухаючи, не вгаваю, чи, не вмовкаючи, не зупиняючись,

Щиро – не лукавлячи,

Нещиро – кривлячи душею,

Похмуро – хмурячись.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Вправи 303-349 - ГДЗ з мови