Вправи 450-498
450. 1. З гори вскач, а під гору хоч плач. 2. Хоч дивиться на людей згори, та мало бачить. 3. Говори до гори, а гора – горою. 4. Не дери ніс догори, бо перечепишся і впадеш. 5. Велике дерево поволі росте. 6. Ходить по волі, як пес на приколі.
454. 1. Зроду рук своїх не має, а узори вишиває. (Мороз) 2. Що росте догори коренем? (Бурулька) 3. Повна піч паляниць, а посередині книш. (Зорі й місяць) 4. Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає. (Сонце) 5. Надворі горою, а в хаті водою. (Сніг) 6. Що іде без упину? (Час)
462. І.
І | II |
ПРИбігли РОЗірвав надвоє; ЗБІльшили вдвоє; ВИРіс удвічі; СТУпив уперше; ВИХодили поодинці | УЗЯв у п’ятьох людей; ВЛІз у перше вікно; НА четверо днів |
II. “Добра людина не та, що вміє робити добро, а та що не вміє робити зла”.
463. 1. Був собі дід та баба… Удвох собі на хутори жили. 2. От постукали і раз, і вдруге, і утретє, і ввійшли старости. 3. Вітер рвучкий натроє, начетверо рвав нам вітрила. 4. Переправлялись по троє маленьким човником. 5. Вищі від усіх дерев стояли тут сосни, часом густо, часом поодинці. 6.
471. І.
І | ІІ |
АНІтрохи не важко; ЗАМало стараємося; УЗЯв звідкись; ЗВІльнюся післязавтра; ВИКонав абияк | ПЛИгає казна-як; ЛЮДи їдуть хтозна-куди; ІДУ куди-небудь; ПИСав будь-як; ЗНАйдемо коли-небудь; ВИВчив як-не-як |
II. “Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш назви людини”.
472. 1. Несподівано випав глибокий сніг. 2. Заметіль сліпила очі, і неважко було збитися з дороги. 3. Лежить в полях блакитний сніг і непомітно тане. 4. Недалеко від лісу, але далеченько від нас зірвався заєць. 5. Не легко вгадує і око не сліпе, чим вийдуть у житті такі чи інші діти. 6. Слова не по-буденному звучали. 7. Де-не-де у вікнах світло янтаріє.
484. 1. Мокрий, де-не-де подовбаний снарядами асфальт тьмяно вилискує крізь туманний степ. 3. Козаков щодуху мчав униз по шосе в червоній пожежній машині. 3. Черниш не міг стримати себе, щоб раз у раз не виглядати за насип. 4. Бійці один по одному безшумно прослизали в чорну вирву тилових дверей. 5. Фронтовик щодня зустрічається зі смертю віч-на-віч.
494. 1. Восени і курчата курми будуть. 2. Відходить лихо пішки, а приїздить верхи. 3. Лихо до нас бігом біжить, а від нас навкарачки лізе. 4. Двічі з неправдою не пройдеш. 5. Вночі всі коти чорні, а корови сірі.
495. 1. Вночі спить на землі, а вранці тікає. (Роса) 2. Що за верхівець: сам сидить верхи, а ноги за вухами? (Окуляри) 3. Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки, хату на хаті має, жабам рахунок знає. (Лелека) 4. Двічі родиться, а раз умирає. (Птах) 5. Кругленьке, маленьке, впаде згори не дзенькне, а тільки підскочить. (М’яч)
497. І.
-і- | -и- |
ОПІвночі; | ОСИки; |
ПОЗаочі; | СПАлахи; |
КЛАвіші; | ТРОхи; |
ПО-двічі; | НАВкруги; |
СВІчі; | ЗВІдки; |
ЛИЖі; | СИДячи |
ВНОчі; | |
НАСторожі |
II. “Добрий початок – половина справи”.
498. Навпростець – навпрошки, навпрямки;
Навперегонки – наввипередки;
Нашвидку – похапки;
Охоче – залюбки;
Горілиць – навзнак, навзнаки;
Крадькома – покрадьки, потайки;
Навколо – навкруги.