ВСТУП. ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ СВІТУ. ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ. МЕТОДИ ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІ РЕГІОНИ СВІТУ. ВИДАТНІ ЕКОНОМГЕОГРАФИ СВІТУ
УРОК 1 . ВСТУП. ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ СВІТУ. ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ. МЕТОДИ ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.
ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІ РЕГІОНИ СВІТУ. ВИДАТНІ ЕКОНОМГЕОГРАФИ СВІТУ
Навчальна мета: сформувати в учнів загальне уявлення про предмет та завдання соціально-економічної географії світу; актуалізувати та поглибити знання про джерела географічних знань та методи географічних досліджень; ознайомити з основними принципами виділення історико-географічних регіонів світу; розвивати уміння працювати зі схемами
Основні поняття: економічна і соціальна географія світу, методи географічних досліджень, джерела географічних знань, історико-географічні регіони.
Обладнання: політична карта світу, атласи.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Кожна наукова дисципліна робить свій внесок у формування наших уявлень про світ. Роль географії в системі наук унікальна, бо тільки вона одночасно формує уявлення про природу нашої планети і про людське суспільство, створює
III. Вивчення нового матеріалу
1. Предмет та завдання соціально-економічної географії світу
Економічна і соціальна географія світу – галузь науки, яка досліджує географічні закономірності світового господарства, глобальних проблем людства і світо-господарських зв’язків, а також територіальну організацію суспільства у світі та окремих країнах з урахуванням інтеграційних процесів у різних регіонах планети.
На сучасному етапі соціально-економічна географія виконує низку завдань:
– економіко-географічне вивчення інтеграційних процесів у різних регіонах світу;
– дослідження географії світового господарства і світо-господарських зв’язків;
– політико-географічні дослідження країн світу;
– пошуки нових закономірностей у територіальній організації суспільства;
– вивчення соціально-економіко-географічних аспектів глобальних проблем людства за сучасних умов, коли розпались останні найбільші імперії, в тому числі радянська;
– здійснення українізації соціально-економічної географії, яка полягає у вивченні глобальних процесів, світових закономірностей в контексті їх проявів в Україні;
– дослідження окремих країн, регіонів та їх зв’язків з Україною.
2. Джерела географічних знань та методи економіко-географічних досліджень
Завдання 1. Назвіть відомі вам джерела, які містять географічну інформацію, та визначте найбільш важливі для вивчення соціально-економічної географії світу.
Основними методами економіко-географічних досліджень є: статистичний, картографічний, порівняльний, історичний, економіко-математичний, наукової систематизації, районування. Особливе місце посідає метод географічного прогнозування. Без прогнозу неможливо уявити перспективи розвитку будь якої країни або території. Унікальні можливості визначення взаємозв’язків об’єктів, процесів і явищ надають ГІС (геоінформаційні системи).
3. Історико-географічні регіони світу
Завдання 2. Розгляньте карту атласа “Історико-географічні регіони світу” та спробуйте визначити критерії, за якими відбувся розподіл країн на певні групи.
Історико-географічний регіон – це сукупність країн, яка характеризується спільністю природних умов, фізико – та економіко-географічного положення, умов побуту та господарської діяльності людей, історії і культури народів, схожістю рівнів соціально-економічного розвитку і структур господарства. Основними макрорегіонами світу є Європа, Азія, Англо-Америка, Латинська Америка, Африка, Австралія та Океанія.
4. Видатні економгеографи світу
Завдання 3. Назвіть видатних вітчизняних вчених економгеографів. Пригадайте, які дослідження ними проводилися в галузі соціально-економічної географії.
Найбільш відомими вітчизняними вченими економгеографами є С. Л. Рудницький, К. Г. Воблий, О. Т. Діброва, М. М. Паламарчук та ін.
Вагомий внесок у розвиток соціально-економічної географії зробили радянські та російські вчені. Серед них: М. М. Баранський, С. Б. Лавров, В. В. Вольський, В. П. Максаковський.
IV. Закріплення нових знань і умінь учнів
Завдання 4. Користуючись картою атласа “Історико-географічні регіони світу”, визначте, в якому європейському субрегіоні знаходиться Україна. На підставі критеріїв виділення історико-географічних регіонів доведіть або спростуйте належність нашої країни до певного субрегіону.
Соціогеографічний практикум (робота в парах). Наведіть аргументи “за” та “проти” щодо питання: “Чи потрібні мені знання соціально-економічної географії світу?”.
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
– Опрацювати § .
– Скласти опорні схеми: “Джерела географічних знань”, “Методи географічних досліджень”.
