Взаємодія води з оксидами
ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 5.
Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами
Речовини та обладнання: пробірки, штатив для пробірок, вода, натрій гідроксид, станова кислота, індикатори.
Завдання 1. Користуючись індикаторами, перевіримо, як змінюються їх кольори у воді, водних розчинах кислоти і лугу. Для цього налили в першу пробірку 1 мл води, у другу – 1 мл розчину етанової кислоти, у третю – 1 мл розчину лугу натрій гідроксиду. По черзі випробуємо їх індикаторами.
Результати спостережень:
Речовина | Індикатор | |||
Фенолфталеїн | Метилоранж | Лакмус | Індикаторний Папір | |
Вода | Безбарвний | Оранжевий | Фіолетовий | Жовтий |
Етанова Кислота | Безбарвний | Рожевий | Червоний | Червоний |
Натрій Гідроксид | Малиновий | Жовтий | Синій | Синій |
Висновки
1.
2. Для розпізнавання розчинів кислот і лугів використовують
Контрольні запитання
№ 1. Оксиди, гідрати яких є кислотами, називають кислотними оксидами. Оксиди, гідрати яких є основами, називають основними оксидами.
№ 2. Оксиди здатні сполучатися з водою з утворенням гідратів. Гідрати кислотних оксидів – кислоти, а основних основи.
№ 3. До кислотних оксидів належать оксиди неметалічних елементів та оксиди металічних елементів із валентністю, вищою за IV. До основних оксидів належать оксиди металічних елементів із валентністю I, II та іноді III.
Завдання для засвоєння матеріалу
№ 1.
Основні оксиди з водою:
ВаО + Н2О = Ва(ОН)2
Кислотні оксиди з водою:
SO2 + H2O = H2SO3
№ 2.
Кислотні оксиди | Основні оксиди |
Р2O2, CO2, SO3, SiO2, Mn2O7 | Na2O, CrO, Cu2O |
№ 3.
Na2O + Н2O = 2NaOH
CO2 + H2O = H2CO3
SO3+ Н2O = H2SO4
CrO + H2O = Cr(OH)2
№ 4. Так як розчин забарвлює лакмус у червоний колір, цей розчин – кислота. Кислоти з водою утворюють кислотні оксиди:
SO2 + H2O = H2SO3
№ 5. СаО + Н2O = Са(ОН)2
№ 6. Можна знайти в природних умовах фосфор (V) оксид, сульфур (VI) оксид та натрій оксид.
№ 7.
А) К2O + Н2O = 2КОН
Б) SO2 + H2O = H2SO3
В) ВаО + Н2O = Ва(ОН)2
№ 8.
Деякі оксиди використовують як осушувані для зневоднення газів та деяких неводних рідин. Це грунтується на принципі взаємодії оксидів з водою. Більшість основних оксидів із водою не взаємодіють. У реакцію з водою вступають лише оксиди, гідрати яких розчиняються у воді.
Єдиний кислотний оксид, що не взаємодіє з водою, – це силіцій (IV) оксид SiO2, якому відповідає силікатна кислота H2SiO3. Він значно поширений у природі у складі мінералу кварцу.
