Хабарництво – привласнення (або її пропозиція) посадовими та іншими особами грошей, матеріальних цінностей або послуг за вчинення (або не вчинення), в інтересах хабародавця конкретної дії, яку посадова особа повинна була і могла вчинити з використанням свого посадового становища. X. підриває авторитет державної влади, підприємницьких структур, установ та організацій, дискредитує їхню діяльність, сприяє незаконному збагаченню посадових осіб. Основними складовими X. є отримання хабара, посередництво в його отриманні та давання хабара. X.,
згідно з декларацією ООН, може проявитися через: а) пропозицію, обіцянку або передання будь-яких виплат, подарунків або інших благ, прямо чи опосередковано, будь-якою приватною або державною корпорацією, окремою особою якої-небудь держави будь-якій державній посадовій особі або обраному представникові іншої країни як неправомірної винагороди за виконання або утримання від виконання цією посадовою особою або представником своїх обов’язків у зв’язку з міжнародною комерційною операцією; б) вимогу, прийняття або отримання, прямо чи опосередковано, будь-якою посадовою особою або обраним представником будь-якої держави
виплат, подарунків або інших благ у будь-якої приватної або державної корпорації, в т. ч. ТНК, або окремої особи з іншої країни як неправомірної винагороди за виконання або утримання від виконання цією посадовою особою або представником своїх обов’язків у зв’язку з міжнародною комерційною операцією. Предмет хабара посадова особа може отримати як для себе особисто, так і для близьких їй осіб. Отримання хабара залежно від складу цього злочину карається позбавленням волі на строк до 12 років з конфіскацією майна і з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
