ЯЧМІНЬ ОЗИМИЙ – ОЗИМІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

1.2. ОЗИМІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

1.2.3. ЯЧМІНЬ ОЗИМИЙ

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Ячмінь озимий вирощують як продовольчу (круп’яну) і кормову культуру. Зерно ячменю і його відходи використовують для годівлі всіх видів і марші, зокрема свиней. Ячмінна солома – цінний корм для великої рогатої худоби. Зерно ячменю озимого містить мало білка, тому його використовують у пивоварній промисловості.

Збирають озимий ячмінь раніше, ніж інші зернові культури, що дає змогу краще використовувати у господарствах робочу силу і техніку.

У передових господарствах і на сортодільницях вирощують по 45-60 ц/га зерна ячменю озимого. Ячмінь озимий у районах його вирощування часто врожайніший, ніж ярий.

У південних районах країни і Закарпатті ячмінь озимий досить поширений. Він менш зимостійкий, ніж пшениця озима, тому його сіють переважно у районах з м’якими зимами.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ. Ячмінь озимий вибагливий до родючості грунту, тому вирощують його на чорноземах, темно-сірих і сірих опідзолених суглинкових грунтах. Він менш зимостійкий, ніж пшениця озима і жито озиме. Для ячменю озимого зниження температури до мінус 12-14 °С вже згубне.

За

даними Селекційно-генетичного інституту УААН, сорт озимого ячменю Одеський 46 добре перезимовує в південних областях України і перевищує врожайність ярого ячменю на 3-11 ц/га. Озимий ячмінь добре використовує осінні опади, весняну вологу, достигає до настання спеки влітку і має більш виповнене зерно, ніж ячмінь ярий, який достигає пізніше.

СОРТИ. У виробництві найпоширеніші такі сорти ячменю озимого.

Одеський 165- середньостиглий, урожайний сорт. Зимостійкість середня. Зерно крупне, круп’яні якості добрі. Районований у лісостеповій і поліській зонах.

Циклон – середньостиглий, високоврожайний сорт, зимостійкість дещо знижена, проте в Криму зимує добре. Стійкий проти ураження летючою сажкою, гельмінтоспоріозом і борошнистою росою. Стійкий проти вилягання. Районований у степовій і поліській зонах.

Росава – середньостиглий сорт. Зимостійкість вища за середню. Стійкий проти вилягання та обсипання. Хворобами уражується слабко. Районований у степовій, лісостеповій і поліській зонах.

Бемір 2 – середньоранній, зимостійкий. Зерно крупне, маса 1000 зерен 40- 49 г. Вміст білка 11,3%. Кореневими гнилями уражується середньо. Сорт інтенсивного типу з високою продуктивною кущистістю. Районований у лісостеповій і поліській зонах.

Вавілон – середньостиглий, стійкий проти вилягання. Зимостійкість рослин вища за середню. Зерно середнього розміру, маса 1000 зерен – 40-42 г. Вміст білка 11 -12%. Хворобами уражується слабко. Районований у степовій, лісостеповій і поліській зонах.

На невеликих площах вирощують також сорти Буран, Скороход, Силует, Основа, Палладіум 27 та ін.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ. Ячмінь озимий висівають після різних попередників. У південних степових областях найбільші врожаї його збирають по чистих парах.

Цінними попередниками для ячменю озимого є рання картопля, кукурудза на силос, зернобобові, вико-вівсяна суміш. Пшениця озима після багаторічних бобових трав є також добрим попередником для озимого ячменю. У південних областях степової зони України кращими попередниками ячменю озимого є зайняті пари, баштанні культури та кукурудза. Ячмінь озимий швидко звільняє поле, тому після нього висівають післяжнивні кормові культури, озимий ріпак та ін.

Грунт під озимий ячмінь потрібно обробляти своєчасно, щоб насіння потрапляло в осілий (ущільнений) грунт. На недостатньо ущільненому грунті часто спостерігається випирання рослин, що призводить до їх вимерзання і, отже, до зниження врожаю. Слідом за передпосівною оранкою ріллю коткують кільчастими котками і боронують.

За даними Чернівецької державної сільськогосподарської дослідної станції, поле з-під просапних культур можна обробити дисковими лущильниками або культиваторами і заборонувати. Чисті від бур’янів площі після кукурудзи на силос і картоплі, зібраних у ранні строки, обробляють дисковими боронами (БДН-3,0) або культиваторами (КПС-4, КПГ-4Г, КПШ-5) на глибину 10-12 см у 2-3 сліди в агрегаті з боронами (БЗТС-1,0, ЗБП-0,6А). Перед сівбою поле коткують і боронують у двох напрямах на глибину 6-8 см. Після стерньових попередників (пшениці) слідом за збиранням урожаю проводять лущення на глибину 5-7 см багатокорпусними або дисковими лущильниками у два сліди. Через 12-15 діб після лущення роблять оранку на глибину 20-22 см з одночасним боронуванням. Доцільно ущільнювати грунт важкими кільчастими котками з одночасним боронуванням. Перед сівбою ячменю грунт культивують і одночасно боронують на глибину загортання насіння.

У лісостепових районах під ячмінь озимий вносять повне мінеральне добриво: на чорноземах опідзолених і темно-сірих грунтах після удобрених просапних попередників – N30-40P40-50K40-50 на сірих і світло-сірих – N45-60P45-60K45-60. Внесення фосфорно-калійних добрив значно підвищує врожай і зимостійкість ячменю. У рядки під час сівби рекомендується вносити гранульований суперфосфат. Так, у дослідах Інституту землеробства УААН внесення у рядки по 15 кг/га діючої речовини фосфорних і калійних добрив підвищило врожай ячменю на 8,1 ц/га. Щоб запобігти ураженню рослин твердою сажкою, насіння перед сівбою протруюють байтан-універсалом (2 кг на 1 т насіння) або вітаваксом (3-3,5 кг на 1 т насіння).

Важливою умовою отримання високого врожаю зерна озимого ячменю є сівба його в оптимальні строки. Якщо ячмінь озимий висівають занадто рано, посіви переростають і різко знижується їх зимостійкість. Запізнення із сівбою також знижує врожаї. Оптимальні строки сівби потрібно встановлювати залежно від грунтово-кліматичних умов господарства. Ячмінь озимий добре перезимовує, якщо до зими добре вкоріниться.

За даними науково-дослідних установ і досвіду господарств, оптимальними строками сівби озимого ячменю на Україні слід вважати: у південних районах (Донецька, Одеська, Миколаївська, Херсонська і Запорізька області та Автономній Республіці Крим) – з 25 вересня по 5 жовтня, у лісостепових районах з 10 по 20 вересня, у Закарпатті – з25вересня по 15 жовтня.

Дослідженнями кафедри рослинництва і луківництва Львівського державного аграрного університету встановлено, що в умовах західного Лісостепу на темно-сірих опідзолених грунтах після просапних попередників найекономічнішим строком сівби озимого ячменю сорту Основа є кінець останньої десятиденки вересня. У ТзОВ “Перемога” за сівби 30 вересня, норми висіву 4,5 млн схожих зерен на 1 га на фоні N60P60K60 урожай зерна озимого ячменю сорту Основа становив 46,9 ц/га (В. Г. Влох, О. Р. Тучапський).

Ячмінь озимий сіють вузькорядним і звичайним рядковим способами. У лісостепових районах насіння загортають на глибину 5-6, а в посушливих південних – 7-8 см.

Орієнтовна норма висіву ячменю озимого у районах південного Степу становить 3,5 млн схожих зерен на 1 га, або 140-160 кг/га, центрального і північного Степу – 4-4,5 млн схожих зерен, або 150-170 кг/га, а для західного регіону України – 4,5-5 млн схожих зерен на 1 га, або 170- 180 кг/га. У разі пізніх строків сівби норму висіву дещо збільшують.

Як показали дослідження Івано-Франківської державної дослідної станції, в умовах Прикарпаття норма висіву озимого ячменю може коливатися в широких межах (4-6 мли/га схожих насінин) і залежати від строку сівби та удобрення. Так, за сівби 15 вересня на фоні N60Р60К60норми висіву насіння не впливали на врожай (51,5-54,7 ц/га); на фоні N120Р90К90 найвищий урожай зерна (57,6 ц/га) зібрали після висіву 4 млн/га, тоді як норми висіву 5 і 6 млн/га забезпечили 54,7 ц/га. У разі сівби 25 вересня як на фоні N60Р60К60. так і на фоні N120Р90К90найвищий урожай зерна (52,7 і 56,1 ц/га) отримано після висіву 6 млн/га схожих насінин. За пізніх строків сівби (5 жовтня) максимальна норма висіву не забезпечила високого врожаю зерна (на фоні N120Р90К90 становив 42,2 ц/га).

Догляд за посівами ячменю озимого такий самий, як і за озимою пшеницею. Проти вилягання до початку виходу рослин у трубку застосовують препарат антивилягач 675 (2 л/га).

Збирають ячмінь двофазним способом у фазі воскової стиглості або прямим комбайнуванням при настанні повної стиглості зерна і вологості його 17-18%.