ЯК РОБИТИ НАЧЕРКИ
РОЗДІЛ 2. СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ ЛЮДИНИ
16. ЯК РОБИТИ НАЧЕРКИ
Найкращим учителем у малюванні постаті людини була, є і буде натура. Малюючи з натури, не варто захоплюватися складними постановками, тому що важко розібратися у складному ракурсі без глибоких спеціальних знань. Роботу над зображенням постаті людини слід розпочати з начерку.
Начерками називають швидкі, лаконічні, невеликі за розміром замальовки. У них передається найсуттєвіше загальне враження від натури без проробки деталей: характерні пропорції, рухи, індивідуальні особливості.
В. Сєров. Портрет балерини Карсавіної. Зверніть увагу, як за допомогою кількох ліній відтворено різні фактури волосся, одягу і шкіри балерини.
Схематичне зображення рухів людини. Розташування
У начерку потрібно виявити найхарактерніші риси людей, головні тональні співвідношення. Ти їх добре побачиш, якщо подивишся на натуру трохи примруженим оком, – усе “другорядне” ніби затуманюється.
Малюючи фігуру, яка стоїть, особливу увагу слід звертати на рухи плечей, тулуба, а не тільки рук чи ніг. Фігуру людини, що сидить, потрібно компонувати разом зі стільцем, кріслом, щоб вона не виглядала підвішеною у повітрі.
Приклади начерків
1. На перервах між уроками зробіть начерки постатей своїх однокласників.
2. Поспостерігайте, як складки на одязі підкреслюють рухи, позу людини.
Зробіть кілька начерків постаті людини з натури. Порівняйте пропорції різних людей. Які в них особливості, чим вони відрізняються?
Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, фломастери, гелеві ручки.
План роботи:
– На аркуші паперу скомпонуйте (знайдіть відповідне місце) зображення постаті людини.
– Порівняйте її пропорції в цілому.
– Порівняйте пропорції різних частин тіла людини кожної окремо: довжину до висоти та ширини. Порівняйте їх між собою (щоб, скажімо, руки не вийшли довшими за ноги).
– Зверніть увагу на те, де розташований центр тяжіння вашого малюнка, чи не “падає” ваша модель.
– Виправте помилки в побудові.
– Роблячи наступний начерк, зверніть особливу увагу на відмінності між різними людьми.
Учнівська робота
Врубель Михайло Олександрович (1856-1910) – видатний російський художник. У 1884 р. брав участь у реставрації давніх фресок Кирилівської церкви у Києві і виконав тут кілька самостійних композицій (“Богоматір з немовлям”, “Зішестя Святого Духа на апостолів”). У 1887 р. створив акварельні ескізи (“Воскресіння”, “Надгробний плач”) для розписів київського Володимирського собору, які залишилися нездійсненими. Брав участь у реставрації купольного розпису Софійського собору. Автор відомих картин “Дівчинка на тлі персидського килима”, “Демон, який сидить”, “Пан”, “Царівна-Лебідь”, портретів, панно “Микула Селянинович” і “Принцеса Мрія”, скульптурних (керамічних) творів.
М. Врубель. Янгол з кадилом і свічкою
