Якісні показники лісопаркових ландшафтів та прийоми їх поліпшення

Лісівництво

РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН

Лекція 6. РУБКИ ФОРМУВАННЯ ЛАНДШАФТІВ

6.3 Якісні показники лісопаркових ландшафтів та прийоми їх поліпшення

Потрібно пам’ятати, що загальні ландшафтно-художні достоїнства ділянок закритих і напіввідкритих ландшафтів у лісопарках і приміських лісах залежать від окремих, найважливіших показників, а саме: широти огляду, глибини видимості (з врахуванням зручності переміщення), контрастності, барвистості та архітектурно-художньої розчленованості.

Широта огляду

та глибина видимості залежать від зімкнутості, архітектурно-просторової будови насаджень. Ці показники визначають ступінь освітленості, умови сприйняття елементів ландшафту, зручності різних форм відпочинку.

Якщо у насадженнях є підріст і підлісок, то ці компоненти насаджень потрібно формувати в групи, щоб забезпечити необхідну глибину видимості, зручності переміщення тощо. Звідси – господарська діяльність і повинна бути спрямована на поступове формування групової або куртинної структури насаджень.

Контрастність також в значній мірі визначає ландшафтно-декоративні якості насаджень. Найчастіше

головну роль відіграють контрастні поєднання світлого забарвлення, наприклад, стовбурів берези, іноді – сосни, з темним забарвленням хвої чи листяних деревних порід.

Барвистість визначає наявність в насадженнях яскраво забарвлених елементів і характер їх розміщення в просторі. Найчастіше барвистість створюють яскраво-оранжеві (жовтогарячі) стовбури та товсті гілки у дерев сосни, квітучі дерева та кущі, яскраво забарвлені плоди та ін.

Архітектурно-художня розчленованість ландшафтної будови насаджень буває двох видів: вертикальна та горизонтальна. Перша пов’язана з ярусністю насаджень, але без повної аналогії з лісівницькою уявою про яруси. Ландшафтно-декоративні яруси – це яруси, які вичленяються зоровим сприйняттям кольорових чи структурних частин насадження – високого надгрунтового покриву, підліску, підросту, стовбурів дерев, їх крон і т. п. Тому навіть одноярусні сосняки без підросту і підліску, але з малопомітним покривом слід вважати такими, що мають два ландшафтно-декоративні яруси: стовбури і крони дерев.

Горизонтальна розчленованість – це різноманіття картин при послідовному огляді насаджень. Вона забезпечується зміною породного складу, куртинністю в розміщенні дерев, підросту, підліску, наявністю “вікон”, галявин, полян в насадженні та ін. З врахуванням перелічених естетичних показників найгіршими загальними ландшафтними властивостями володіють наступні ділянки лісових насаджень: 1 – з відсутністю огляду та вкрай мізерною прозірністю в усіх напрямках, переміщення відвідувачів по площі вкрай затруднене; 2 – з однома­нітною будовою та невичлененими архітектурно-художніми акцентами. Сюди відносяться одноярусні деревостани без підросту та підліску, з малоцінних деревних порід, деревостани з рівномірним розміщенням груп дерев, вікон, галявин, з одноманітною формою дерев, однаковим забарвленням стовбурів і крон і т. п.

Слід підкреслити, що ділянки закритого та напіввідкритого простору лісопаркового ландшафту можуть мати високі естетичні достоїнства лише при наявності усіх позитивних якісних показників.

При відсутності у насаджень, наприклад, достатньої прозірності, при затрудненні в переміщенні відвідувачів – необхідно проводити відпо­відного призначення рубки, які спрямовані на усунення наявних недоліків.

Рубку дерев і кущів з метою підвищення контрастності потрібно проводити так, щоб формувалися групи достатньо великих розмірів, а не з’являлася строкатість (пістрявість), яка не підвищує естетичні якості ділянки. Тому рубки часто супроводять садінням різновеликих груп кущів.

Поліпшення барвистості насаджень також найчастіше здійсню­ється садінням дерев та кущів, яким притаманні яскраво забарвлені стовбури, гілля (сосну, черемуху і ін.), листя, хвою (клен татарський, ялину колючу, форму – голубу і т. п.), красиво квітуючи кущі (шипшина, калина, ірга і т. п.), а також вводити до покриву ефектно квітуючи трав’яні рослини, які не потребують спеціального догляду. Для підвищення барвистості лісопаркових ландшафтів з перевагою у складі сосни, дуба, липи, ялини доцільно вводити березу.

При поліпшенні вертикальної розчленованості рубками потрібно забезпечувати більш чіткий, рельєфний стан другого ярусу, підліску та підросту, які краще формувати групами, куртинами різних розмірів і складу.

Горизонтальна архітектурна розчленованість насаджень досяга­ється: 1) рубкою дерев І та II ярусів з метою розширення “вікон”, галя­вин, полян та надання групового чи куртинного розміщення деревної рослинності; 2) доглядом за підліском та підростом з метою надання їм групового чи куртинного розміщення на площі ділянок, утворення галявинок, полян тощо.

Рубки дерев та кущів на ділянках, що використовуються для масового відпочинку населення, у відповідності до типу ландшафтів поділяють на наступні види: рубки формування потрібного типу лісопаркового ландшафту, реконструктивні, відновлювальні, санітарні і планувальні.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Якісні показники лісопаркових ландшафтів та прийоми їх поліпшення - Довідник з природознавства