Європейська комісія з прав людини (ЄК) – контрольно-імплементаційний орган Європейської конвенції про права і основні свободи людини (ЄКПЛ), уповноважений розглядати скарги держав – учасниць про порушення іншими державами – учасницями прав і основних свобод людини, гарантованих ЄКПЛ. Кожна держава – учасниця може визнати компетенцію ЄК приймати скарги про порушення гарантованих прав і свобод також від осіб, що перебувають під юрисдикцією цієї держави (див. Право індивідуальної петиції). Звертатися до ЄК можуть лише ті із зазначених
осіб, які безпосередньо постраждали від порушень прав людини і подали скаргу протягом шести місяців після вичерпання внутрішніх засобів захисту порушених прав. ЄК відмовляє у розгляді скарги, якщо така скарга є анонімною; за своєю суттю такою, яку вже було розглянуто ЄК або подано до розгляду за іншою міжнародною процедурою, при цьому скарга не містить нових відомостей; є несумісною з положеннями ЄКПЛ, очевидно необгрунтованою або такою, що зловживає правом індивідуальної петиції. ЄК уповноважена вивчати факти, викладені у скарзі, робити висновок про існування чи відсутність у конкретному випадку порушення права
людини і сприяти досягненню “дружньої згоди” щодо усунення такого порушення. Якщо згоди не досягнуто, ЄК направляє Комітету Міністрів Ради Європи доповідь, що містить оцінку конкретної ситуації і пропозиції щодо усунення порушення права людини. За умови визнання державою чи державами, які беруть участь у спорі, юрисдикції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), ця держава чи держави або ЄК можуть протягом трьох місяців від дати направлення Комітету Міністрів доповіді Є К передати спір на розгляд ЄСПЛ. В іншому разі Комітет Міністрів Ради Європи виносить рішення про існування чи відсутність у конкретному випадку порушення права людини і про заходи, яких має вжити відповідна держава, щоб усунути це порушення. Рішення ЄК мають попередній та рекомендаційний характер, у той час як рішення Комітету Міністрів чи ЄСПЛ є обов’язковими для держав – учасниць спору. Кількість членів ЄК дорівнює числу держав – учасниць ЄКПЛ, при цьому у складі ЄК не може бути більше одного громадянина від кожної держави – учасниці. Члени ЄК обираються на шість років Комітетом Міністрів Ради Європи із числа кандидатур, запропонованих Парламентською Асамблеєю Ради Європи, і діють як експерти з незалежним статусом. Після набрання чинності Одинадцятим Протоколом до ЄКПЛ, який було відкрито для підписання у 1994 p., інститут ЄК буде скасовано, натомість запроваджується єдиний ЄСПЛ. Місцезнаходження ЄК – м. Страсбург, Франція.
