Загальна будова Сонячної системи

РОЗДІЛ ІІ ВСЕСВІТ

§22. Загальна будова Сонячної системи

Вивчення параграфа допоможе вам:

– зрозуміти, що Сонце є центром Сонячної системи;

– описувати будову Сонячної системи;

– пояснювати різницю в тривалості року на різних планетах.

Із попередніх параграфів ви дізналися, що навколо Сонця обертається вісім великих планет разом із супутниками і безліч малих небесних тіл (астероїдів, комет, метеороїдів). Це відбувається тому, що маса Сонця більша у 750 разів за загальну масу всіх тіл, що обертаються навколо нього.

Маючи таку масу, Сонце наче “величезний магніт” створює силу притягання, якої достатньо, щоб утримати всі небесні тіла біля себе. Розміри Сонячної системи визначаються так званою сферою впливу Сонця, де його притягання переважає притягання сусідніх зір.

Пригадайте, які тіла входять до складу Сонячної системи.

Сонце та сукупність небесних тіл, що обертаються навколо нього, називаються Сонячною системою.

Склад Сонячної системи. До складу Сонячної системи входять вісім планет: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун супутниками, сотні тисяч астероїдів, комети та метеороїди (мал. 68). Природні

супутники планет – це тіла Сонячної системи, які обертаються навколо планет на зразок того, як планети обертаються навколо Сонця. Якщо в Меркурія і Венери супутників немає, то в Сатурна їх кілька десятків. У Землі природний супутник один – Місяць. Більш летальну інформацію про нього ви держите в наступному розділі.

Як рухаються планети в Сонячній системі. Всі планети рухаються навколо Сонця по лініях, які називаються орбітами (мал. 68). Орбіти всіх планет за формою подібні і нагадують витягнуті кола, які за своєю довжиною різні.

Час, протягом якого планета здійснює повний оберт навколо Сонця, називають роком. Як уже зазначалось, на Землі рік триває 365,25 діб.

Зверніть увагу, що земний рік – число не ціле. Тому за 4 роки “набігає” один день. Через це кожного четвертого року в календарі з’являється 29 лютого. Рік тривалістю 366 діб називають високосним.

Загальна будова Сонячної системи

Мал. 68. Модель Сонячної системи

Загальна будова Сонячної системи

Місяць і Венера на нічному небі

Тривалість року на планетах залежить від їхньої відстані до Сонця. Він тим довший, чим далі від Сонця розташована планета.

Сонце не тільки нагріває, а й освітлює планети та їх супутники. Ви вже знаєте, що вони світять відбитим від їх поверхи: сонячним світлом. Деякі з планет (Марс. Венера, Юпітер) ми можемо бачити на зоряному небі неозброєним оком.

Станьте дослідниками природи

Продовжіть спостереження за зоряним небом. Перед заходом Сонця знайдіть на небі Венеру – перше небесне тіло, яке на ньому з’являється увечері. Визначте її положення відносно нерухомих тіл, якими можуть бути різні будівлі, насадження, припарковані автомобілі тощо.

Через 1-2 години після першого спостереження знову розшукайте Венеру на небі. Зверніть увагу на яскравість, з якою світиться ця планета, тепер зробіть висновки, чи змінилось її положення на зоряному небі щодо нерухомого земного тіла. Опишіть побачене в зошиті.

Перевірка знань

1. Опишіть будову Сонячної системи.

2. Від чого залежить тривалість року на різних планетах Сонячної системи?

3. Чим зумовлена тривалість доби на планетах Сонячної системи?

4. Що вам відомо про природні супутники планет?

5. Зробіть у зошиті схематичний малюнок будови Сонячної системи в довільній формі. Підпишіть зображені небесні тіла. Відстані від Сонця до планет (округлені до сотень мільйонів кілометрів) наведено в таблиці.

Назва планети

Відстань від Сонця (млн км)

Меркурій

50

Венера

100

Земля

150

Марс

200

Юпітер

800

Сатурн

1400

Уран

2850

Нептун

4500

На папері в клітинку зобразіть відстані від Сонця до планет у зменшеному вигляді. Одну клітинку умовно прийміть 5 млн км. Усі позначення робіть по один бік від умовного зображення Сонця. Щоб зобразити відстані до всіх планет, доведеться склеїти 2-3 аркуші.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Загальна будова Сонячної системи - Натурологія