Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Дієприкметник як особлива форма дієслова
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Дієприкметник як особлива форма дієслова
Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Дієприкметником називається особлива відмінювана форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання Який? яка? яке? які?
Наприклад: Солодко пахло Утоптаним у землю Набубнявілим житом (Григір Тютюнник). Стояли люди Злякані, Притихлі (Л. Костенко).
Дієприкметник поєднує ознаки дієслова і прикметника, тому й називається дієприкметником. Із дієслівних ознак дієприкметникові
Подібно до інших дієслівних форм дієприкметник може мати залежні іменники або займенники в непрямих відмінках (Напоєний (чим?) пахощами, звернений (до кого?) до нього), а також може означатися прислівниками (Трохи похилий, постійно стривожений, дуже втомлений).
За ознакою активної чи пасивної дії дієприкметники поділяються на Активні (сяючий, танучий) і Пасивні (прибраний, збудований).
До прикметникових особливостей дієприкметників належать: вираження
У реченні дієприкметники найчастіше виступають у ролі узгодженого означення, рідше – іменною частиною складеного присудка. Знову ті самі Зорані клапті землі та старі городи з Почорнілими крихітними голівками Забутої капусти та сухим бадиллям (В. Винниченко). Посмітюха і хлопці Були тим Здивовані (В. Винниченко). Грядка граблями Розрихлена, розпушена, Боками грабель цупко Ущільнена для чепурності й межі, ще і ярижкою Обведена по всіх чотирьох сторонах (І. Чендей).
Якщо дієприкметник уживається в реченні в значенні іменника, він може бути підметом або додатком. Головуючий закалатав у дзвоник, зроблений із шматка тонкої стальної труби (П. Загребельний). Коло Зомлілої Зібрався натовп (О. Гончар).