Загальні особливості рельєфу. Рівнини

Розділ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УKPAЇНИ

Тема 3. РЕЛЬЄФ. ГЕМОЛОГІЧНА БУДОВА

Той, хто будує міста і обробляє землю, споруджує порти і прокладає дороги, піклується про захист кордонів держави і вирощує хліб, створює найкращі зразки сучасного транспорту та складає плани економічного розвитку країни… Усі вони та багато інших представників найрізноманітніших професій не можуть нехтувати знаннями про рельєф. Адже форми земної поверхні в усій своїй різноманітності – це безпосереднє поле діяльності

кожної людини і суспільства в цілому.

§14. Загальні особливості рельєфу. Рівнини

Географічна розминка

Спираючись на набуті знання з географії, поясніть, чим зумовлене переважання на території України рівнин.

Визначте основну форму рельєфу у вашій місцевості.

Загальні особливості рельєфу. Територія України розташована в основному в південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Тому майже 95 % території України – це переважно рівнини. їхня пересічна висота – 175 м – свідчить про панування низовин, тобто територій з абсолютною висотою до 200 м. Дійсно, на низовини припадає 70 % загальної

площі країни і лише 25 % належить височинам. Територія України має загальний нахил з півночі на південь, і тільки в межах рівнинного Криму поверхня нахилена в протилежному, північному, напрямку. Винятком є південний захід і крайній південь, де розташовані гірські масиви, що охоплюють в Україні невелику площу.

Загальні особливості рельєфу. Рівнини

Мал. 50. Поліська низовина

Загальні особливості рельєфу. Рівнини

Мал. 51. Придніпровська низовина

Рівнини. На півночі розташована Поліська низовина, що утворена давніми льодовиковими відкладами і річковими наносами. Вона простягається від західних кордонів України до долини Дніпра і загалом нахилена на північ і схід. Переважні висоти низовини становлять 150-200 м. Такий характер рельєфу сприяє заболоченню (мал. 50). Лише подекуди плоскохвиляста поверхня низовини порушується підвищеннями, що зумовлено виходами фундаменту Українського щита. На одному з них, на Словечансько-Овруцькому кряжу, Поліська низовина здіймається до своєї максимальної позначки – 316 м. Утворення Поліської низовини пов’язане з різними тектонічними структурами. Так, на крайньому заході вона охоплює ділянку Волино – Подільської плити, де давній фундамент платформи перебуває на глибині 2000-2500 м.

Набагато глибше захований фундамент давньої платформи в північно-східній частині Українського щита. Тут він поступово занурюється в бік одного з найглибших прогинів Східноєвропейської платформи – Дніпровсько-Донецької западини, що простягається з північного заходу на південний схід на лівобережжі Дніпра. Фундамент давньої платформи занурений тут в окремих місцях на глибину 10-12 км і більше. Тому Придніпровська низовина, що відповідає в рельєфі цій западині, дещо нижча порівняно з Поліською низовиною. Її висоти сягають 50-170 м. Більша частина низовини розташована в межах давніх дніпровських терас, тому вона має східчасту будову і загалом нахилена до Дніпра. Поширені на Придніпровській низовині лесоподібні суглинки подекуди сприяли утворенню яружно-балкової мережі (мал. 51).

На півдні України розташована ще одна рівнина – Причорноморська низовина. Вона відповідає Причорноморській западині, в якій давній фундамент опускається на глибину кількох кілометрів. Низовина простягається дугоподібною смугою від дельти Дунаю на схід майже на 600 км. На півдні вона переходить на Кримський півострів. Абсолютні висоти слабохвилястої Причорноморської низовини сягають 120-150 м. Проте на півдні її поверхня подекуди опускається нижче рівня моря. Причорноморська низовина – це колишнє дно моря, тому серед поширених тут гірських порід трапляються лесоподібні суглинки, піски й глини, вапняки й черепашник.

На місці Закарпатського прогину утворилася ще одна рівнина – Закарпатська низовина, яка прилягає з південного заходу до Українських Карпат. Слабо нахилена до р. Тиси, вона піднімається пересічно на висоту 100-120 м. Винятком є Берегівське горбогір’я – масив плосковершинних вулканічних горбів з найвищою позначкою 369 м. Це горбогір’я, як й інша частина Закарпатської низовини, складене переважно вулканічними породами, що перекриті глинами та лесами.

Низовини чергуються з підвищеними формами рельєфу. Наприклад, Поліська низовина чітко відмежована від сусідньої Волинської височини її крутими уступами. Слабохвиляста Волинська височина простягається на північному заході країни, піднімаючись пересічно на висоту 220-250 м. Найвищу її частину називають Мізоцьким кряжем. Ця горбиста височина сягає заввишки 358 м і утворена вапняками. Нарівні з цією породою в межах Волинської височини поширені ще й леси.

У південному напрямку від Волинської височини висота поверхні помітно зростає, і вона переходить у Подільську височину (мал. 52). Ця височина простягається смугою з північного заходу на південний схід по окраїнах Українського щита. Її пересічні висоти змінюються від180-200 м до 350-400 м. Поверхню Подільської височини урізноманітнюють окремі горбисті пасма, наприклад вкриті переважно лесоподібними суглинками Гологори з найвищою точкою височини г. Камулою (471 м), Розточчя, Опілля, а також вапнякові Медобори, або Товтри. Деякі з таких пасом називають горами, як-от Кременецькі гори.

Загальні особливості рельєфу. Рівнини

Мая. 52. Подільська височина

Загальні особливості рельєфу. Рівнини

Мал. 53. Придніпровська височина

Далі на південь від Подільської височини, у межиріччі Пруту й Дністра, розташована Хотинська височина. Вона поступається багатьом іншим українським височинам своєю відносно невеликою площею. Однак саме тут перебуває найвища точка рівнинної частини України – г. Берда (515 м). З-поміж інших Хотинська височина вирізняється і своїми пересічними висотами, які становлять 350-400 м. Серед порід, які тут поширені, можна знайти вапняки, пісковики, глини, гіпс.

Найбільша в Україні Придніпровська височина, що лежить у центральній частині країни між Подільською і Волинською височинами та Дніпром (мал. 53). Її утворення пов’язане з Українським щитом, міцні породи якого подекуди майже виходять на поверхню з-під осадового шару піщано-глинистих порід. Через те рельєф височини від місця до місця змінюється. То він плоский, то хвилястий, а деінде погорбований. Так само змінюються і пересічні висоти: від 150-170 м на півдні до 220-240 м на півночі. Найвища позначка Придніпровської височини сягає 323 м.

Географія культури

Рівнинні “гори”. Погорбованість поверхні, зумовлена тектонічними структурами, подекуди сприяє виникненню мальовничих краєвидів. Т. Г. Шевченко у своєму “Кобзарі” (“І виріс я на чужині…”) писав: “Між горами старий Дніпро, Неначе в молоці дитина, Красується, любується На всю Україну”.

Приазовська височина, що охоплює південно-східну частину країни, також зумовлена тектонічно, оскільки розташовується на одному з виступів Українського щита. Його міцні породи часто виходять на поверхню з-під шару лесоподібних суглинків і глинистих порід. Підвищення, які при цьому утворюються, тут називають могилами. На одній із таких могил перебуває найвища точка Приазовської височини – Бельмак-Могила (324 м).

Нотатки краєзнавця

Звідки в назвах “могили”. На думку деяких істориків, наявність у назвах численних горбів Приазовської височини слів “могила” або “могили” можна пояснити захоронениям тут скіфських царів. До того ж припускають, що саме на цій височині 1223 року відбулася відома битва на річці Калка (нині р. Кальчик) між слов’янами і татаро-монгольськими завойовниками. Якщо це правда, то скільки ж тут загинуло людей?

На південному сході України розташована Донецька височина, яка тектонічно пов’язана з Донецькою складчастою областю. Ця область утворилася завдяки гороутворювальним процесам і внаслідок порушення осадових порід, які залягають на кристалічному фундаменті, – вапняків, доломітів, лесових та інших порід. Це сприяло тому, що височина дуже сильно порізана численними ерозійними формами рельєфу. Тому її пересічні висоти помітно коливаються – від 175 до 300 м. Найвищу частину Донецької височини називають Донецьким кряжем з максимальною позначкою висоти 367 м (г. Могила-Мечетна). Водночас тут є чимало різноманітних форм рельєфу, які створила людина.

Піднята територія і на північному сході України. Тут розташовані південно-західні відгалуження Середньоросійської височини, що належать до схилів давнього Воронезького масиву, кристалічні породи якого залягають близько до поверхні. Її горбиста поверхня піднімається пересічно на 190-200 м, сягаючи максимальної позначки 236 м.

Практичне завдання

Визначте, на якій формі рельєфу розташований ваш населений пункт.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Більша частина території України (майже 95 %) має рівнинний рельєф.

Серед рівнин в Україні переважають низовини, на височини припадає 25 % площі країни.

Ключові терміни і поняття

Поліська низовина Придніпровська низовина Причорноморська низовина Закарпатська низовина Волинська височина Подільська височина Хотинська височина Придніпровська височина Приазовська височина Донецька височина Середньоросійська височина

Самоперевірка

Знайдіть географічні помилки в легенді: “Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка зветься Щекавицею, а Хорив – на третій горі, через що і прозвана вона Хоревицею”.

Схарактеризуйте рельєф своєї області. Поясніть його особливості.

Доведіть на конкретних прикладах взаємозв’язок між розташуванням височин, низовин і тектонічною будовою території України.

Назвіть і покажіть на карті найбільші рівнини України. Покажіть на карті і назвіть найвищу точку рівнинної частини України.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Загальні особливості рельєфу. Рівнини - Географія