Загальні риси природних умов. Висотна поясність. Природоохоронні території

Розділ 3. ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

Тема 6. УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ

Того, хто потрапляє в Карпати з рівнинних просторів України, дивує, приголомшує, зачаровує тут все: багатоманітний рельєф, стрімкі дзвінкоголосі річки, мальовничі долини, перевальні дороги, краєвиди, що відкриваються з гірських вершин, цілющий клімат і мінеральні води. Все це та багато іншого є не лише природними умовами, а й багатством Українських Карпат. У Карпатах зосереджені лісові ресурси, будівельне каміння, різноманітні паливні корисні копалини, солі. А ще більше тут туристичних ресурсів. Щоб раціонально використовувати природні багатства гір, необхідно однаково добре знати географічні особливості цієї гірської країни як лісникам, так і медикам, промисловцям, хімікам, будівельникам, менеджерам з туризму, усім людям, які створюють тут останніми роками численні власні підприємства в різних галузях економіки країни.

§38. Загальні риси природних умов. Висотна поясність. Природоохоронні території

Географічна розминка

Згадайте, коли утворилися Карпати, до якої групи гір за висотою вони належать, чому їх називають лісистими.

Спираючись на свої знання з української літератури, назвіть письменників і поетів, які оспівували Українські Карпати.

Загальні риси природних умов. Висотна поясність. Природоохоронні території

Мал. 167. Карпатський фліш

Географічне положення і розміри. Українські Карпати є лише однією з провінцій великої Карпатської гірської країни, розташованої в Середній Європі. Площа цієї провінції, яка охоплює територію Чернівецької і частково Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей, складає 24 тис. км2, а разом з Передкарпаттям і Закарпатською низовиною – 37 тис. км2. Українські Карпати простягаються з північного заходу на південний схід на 280 км, а по ширині – з північного сходу на південний захід – на 100-110 км. Природна межа Українських Карпат з рівнинною територією України проходить по Передкарпаттю поблизу Яворова, Городка, долиною Дністра, долиною р. Бистриця до Коломиї, долиною р. Прут до Новоселиці.

Тектонічна основа Українських Карпат є східним продовженням Альп, з якими в них багато спільного. Адже й Альпи, і Карпати належать до області альпійської складчастості, і обидві гірські системи є складовими єдиного альпійського поясу. Однак новітнє підняття Карпат дещо відставало від Альп, які піднімалися набагато активніше. Тому зовні Карпати не схожі на Альпи, але мало відрізняються від інших середньовисотних гір. Абсолютні висоти тут коливаються від 120-140 м біля підніжжя гір до 500-800 м у міжгірних улоговинах та 1500-2000 м уздовж основних хребтів.

Головну роль в геологічній будові Карпат відіграють осадові товщі пісковику, глинистих сланців, мергелю, які залягають під певним кутом і мають назву карпатський фліш (мал. 167). З давніших гірських порід, на які можна натрапити у Рахівському кристалічному масиві, слід виділити гнейси і сланці, вапняки і кварцити, доломіти і яшми. Передкарпатська і Закарпатська западини заповнені піщано-глинистими і соленосними відкладами. Вулканічний хребет складений відповідно вулканічними породами – андезитами, базальтами, туфами.

Загальний малюнок рельєфу Карпат нагадує величезний вал, вигнутий дугою і розділений на окремі хребти, гірські масиви і міжгірні долини (мал. 168, 169). У льодовиковий період найвищі гірські масиви – Рахівський і Чорногорський та Полонинський хребет – зазнали впливу льодовика, сліди якого збереглися донині. Це реліктові льодовикові форми рельєфу, зокрема цирки, озерні котловини, моренні вали (мал. 168). Значну роль у формуванні рельєфу відіграють давні й сучасні річкові долини, утворюючи подекуди глибокі ущелини завдяки значній кількості терас, що підіймаються на висоту 200-220 м над рівнем моря. Не обійшлося тут і без карстових процесів, які сформували різноманітні форми: печери, лійки, жолобоподібні заглиблення – кари.

Загальні риси природних умов. Висотна поясність. Природоохоронні території

Мал. 168. Реліктові льодовикові форми рельєфу

Загальні риси природних умов. Висотна поясність. Природоохоронні території

Мал. 169. Профіль Карпат

Загальні риси природних умов. Висотна поясність. Природоохоронні території

Мал. 170. Озеро Несамовите

Кліматичні умови Українських Карпат визначаються гірським рельєфом, характер якого відображається у взаємодії сонячного випромінювання і циркуляції повітряних мас. Річний радіаційний баланс у середньому становить 1800-1830 МДж/м2, який з підняттям вгору зменшується на 25-30 %. На території гірської країни діють західні і південно-західні циклони, з якими пов’язана значна кількість опадів. У цілому за рік переважає антициклональна циркуляція повітряних мас. Часто виникають гірсько-долинні, схилові вітри та фени.

Практичне завдання

Користуючись кліматичними картами атласу, встановіть закономірності розподілу температури й опадів у Передкарпатті, Карпатах і Закарпатті. Зробіть висновки про формування типів клімату.

За кліматичними ресурсами, а саме за сумою активних температур, в Українських Карпатах виділяють такі кліматичні райони: дуже теплий (у Закарпатті); теплий (Передкарпаття і передгір’я Вулканічного хребта); помірний (найпоширеніший, збігається з висотами 400-750 м); прохолодний (на висотах 750-950 м); помірно холодний (на висотах 1001500 м); холодний (на висотах понад 1500 м).

Густа гідрографічна сітка Українських Карпат – 1-1,2 км/км2 є наслідком надмірного зволоження і гірського рельєфу. Річки належать до басейнів Дністра, Дунаю та Вісли. Живлення річок змішане. На різних ділянках гір переважає то дощове, то снігове і підземне живлення. Наймаловоднішою порою року є осінь.

Проблема

Річки Українських Карпат характеризуються значною водністю, різкими коливаннями стоку та частими паводками. Останніми роками паводки почастішали, стали катастрофічними. Поясніть причину цього явища. Як запобігти паводкам і уникнути негативних наслідків для людей?

У горах переважають озера льодовикового походження – Бребенескул, Верхнє, Несамовите (мал. 170) та ін. А найбільшим з озер за площею басейну є завальне озеро Синевир (мал. 122).

Висотна поясність грунтового й рослинного покривів і загалом ландшафтів – найхарактерніша риса карпатської гірської країни (мал. 171).

З-поміж висотних поясів значну площу охоплюють (понад 50 %) ліси. У передгірському поясі (від 400 до 700 м) переважають дубові ліси, а також вторинні грабові та осиково-вільхові ліси. У низько-гірному поясі (на різних схилах вони піднімаються від 500-700 м до 1000-1200 і 1350-1400 м) домінують букові, ялицево-букові, грабово-букові та дубово-грабові ліси. Вище 1350-1500 м переважають вологі ялицево-букові ліси. Чисті ялицеві ліси охоплюють верхні частини найвищих гірських масивів: Чорногори, Рахівських і Чивчинських гір, а також Горган. На найвищих поверхах гір – на плоских вершинах-полонинах – у субальпійському поясі (висоти 1200-1500, 1650-1859 м) панують гірська сосна, ялівець, вільха зелена, рододендрон, злакові та різнотравні луки. Альпійський пояс (1800-1850 м) подекуди належить трав’янистим і чагарниковим угрупованням, які поширені тут окремими плямами. В інших місцях поясу рослинності майже немає, натомість крутими схилами гір “стікають” кам’яні річки.

Природоохоронні об’єкти. В Українських Карпатах створена значна кількість (понад 1400) природоохоронних територій для збереження унікальної природи. Цей показник є найвищим серед інших природних комплексів України. До природоохоронних територій гірської країни належить Карпатський біосферний заповідник, який оголошений ЮНЕСКО світовою спадщиною. Він розділений на такі масиви: Чорногорський, Мармароський з унікальними для Європи буково-ялицево-смерековими пралісами, Угольсько-Широколужанський масив з найбільшим у Європі масивом букових пралісів, Кузійський, де охороняють гірські масиви мішаних лісів. Особливою територією заповідника є Долина нарцисів (257 га поблизу м. Хуста), єдина у своєму роді у світі (мал. 172).

Загальні риси природних умов. Висотна поясність. Природоохоронні території

Загальні риси природних умов. Висотна поясність. Природоохоронні території

Мал. 172. Карпатський біосферний заповідник

Карпатський національний парк створено 1980 року одним із перших. У ньому прокладено багато пішохідних, велосипедних, кінних, лижних туристичних маршрутів, є багато мальовничих водоспадів, озер та інших природних об’єктів. На території парку розташовані такі відомі туристичні центри, як Яремча, Ворохта, Яблуниця.

На території національного природного парку “Синевир”, створеного 1989 року, є багато джерел мінеральних вод типу нарзан, арзні, єсентуки-17. У гірських річках парку водиться форель. До природоохоронних територій належать також Яворівський, Вижницький, Сколівські Бескиди, Ужанський, Гуцульщина (створений 2002 р.) національні природні парки. Тут до природних туристичних ресурсів долучаються культура та побут місцевого населення.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Українські Карпати належить до альпійської області складчастості і є провінцією Карпатської середньовисотної гірської країни.

Рельєф Українських Карпат представлений хребтами, гірськими масивами і міжгірними долинами, що ускладнені різноманітними дрібними формами рельєфу.

Клімат, грунтовий і рослинний покрив, ландшафти змінюються з висотою.

В Українських Карпатах створена значна кількість природоохоронних територій для збереження унікальної природи.

Ключові терміни і поняття

Фізико-географічна гірська країна

Альпійська область складчастості

Фліш

Висотна поясність

Полонини

Самоперевірка

Напишіть оповідання про Українські Карпати, використавши такі слова: дуга, фліш, порожнини, м’який, теплий, бурі лісові, бук, ялиця, смерека, висота, поясність, полонина.

Поясніть, чому висотні пояси на схилах різного орієнтування розташовані на різних висотах.

Наведіть приклади різних за розмірами й утворенням форм рельєфу в Українських Карпатах.

Назвіть основні чинники виділення Українських Карпат в окремий природний комплекс.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Загальні риси природних умов. Висотна поясність. Природоохоронні території - Географія