Закон Вагнера
Закон Вагнера – гіпотеза німецького економіста А. Вагнера, згідно з якою промисловий розвиток супроводжується зростанням частки державних витрат у ВНП. Головними причинами такого зростання Вагнер вважав: 1) збільшення витрат на державне управління, забезпечення законності й порядку, а також на регулювання економічної діяльності у процесі розвитку суспільства; 2) перевищення попиту на культурну та благодійну діяльність держави над зростанням доходів; 3) економічний розвиток супроводжується зростанням промислових монополій, що потребує