Закон знижувальної (спадної) продуктивності факторів виробництва

Закон знижувальної (спадної) продуктивності факторів виробництва – закон, який виражає сталі й суттєві зв’язки між розширеним використанням одного з факторів виробництва (за незмінності всіх інших) і зростанням продукту, що на певному етапі починає знижуватися. В його основі – концепція спадної (знижувальної) родючості грунту, яку в 80-ті XIX ст. поширив на працю і капітал американський економіст Дж. Кларк. Грунтовніше визначив цей закон американський економіст Т. Карвер, який стверджував, що у процесі використання праці, землі й капіталу кількість благ найшвидше зростає за найоптимальнішого пропорційного використання всіх факторів. Якщо один або два фактори зростуть за незмінності третього, то кількість продукції збільшиться, але не в такій пропорції, як зросли фактори. Проте в методологічному (передусім) контексті хибою цього закону є ігнорування одночасної зміни всіх факторів.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Закон знижувальної (спадної) продуктивності факторів виробництва - Економічний словник