Закони Фарадея – Електроліз
ОКИСНЕННЯ І ВІДНОВЛЕННЯ
4 . Електроліз
4.2 . Закони Фарадея
Чим довше триває процес електролізу, тим більше речовини осідає на електродах.
Між масою т, що осіла, і зарядом Q = І ∙ t, що проходить, існує лінійна залежність: m1 ~ Q і m2 ~ Q.
Перший закон Фарадея: маси речовин, що осідають на електродах, пропорційні до кількості електрики, що проходить через електроліт.
Через послідовно включені ємкості з різними електролітами при проведенні електролізу за певний час проходить одна й та сама кількість електрики.
Між кількістю речовини n, що осіла, і кількістю електрики Q, що пройшла, існує лінійна залежність:
Q = n ∙ z ∙ F,
Z = 1,2,3… – число перенесених електронів;
F = 96487 Кл ∙ моль-1 – постійна Фарадея.
Другий закон Фарадея: для електролітичного осаджування 1 моль речовини потрібна кількість заряду 96487 Кл, що кратна цілому числу z.
При відомій силі струму І можна таким чином визначити час, потрібний для осаджування певної кількості речовини.
Приклад. Заряд іона Купруму – z = 2. Для осадження n = 1 моль потрібна кількість електрики:
Q= 1 моль ∙ 2 ∙ 96487 Кл ∙ моль-1 = 192974 Кл.
При силі струму I = 1 А це відповідає тривалості електролізу t = 192974 с ≈ 53,6 годин.