Закони розвитку людини соціальної
Закони розвитку людини соціальної – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між всебічно розвиненою людиною економічною і соціальними відносинами, передусім у передових країнах світу, внаслідок взаємодії яких відбувається трансформація людини економічної в соціальну – систему соціальних відносин, тобто людину – політика (шляхом активної участі в політичних партіях, громадських організаціях та ін.), працівника нового типу, людину – носія нації тощо. В людині соціальній відбувається діалектичне заперечення людини економічної, внаслідок чого формується більш розвинена особистість. У процесі праці такої особистості органічно поєднуються фізичні, розумові, творчі та ін. здібності людини, а серед потреб домінують потреби у вільній і творчій праці, у власному самовдосконаленні, максимально можливому продовженні активного життя тощо (див. Людина соціальна). З. р. л. е. починають діяти лише за умов соціалізації економічних систем у деяких розвинених країнах світу, а наслідком їх дії стане соціалізація всієї системи суспільних відносин.
