Засоби праці

Засоби праці – уречевлені в окремих речах або комплексі речей сили природи, якими людина діє на предмети праці і завдяки яким нею привласнюються речовина природи та її нові сили з метою задоволення своїх потреб. З часу виготовлення З. п. починається власне людська праця (див. Виробництво). До складу З. п. нині входять такі елементи: машини, устаткування, земля (специфічний З. п.), способи перетворення, збереження і передання інформації, труби та ін. В історії розвитку З. п., які є проміжними у взаємодії людини і природи, виділяють три основні етапи: 1) знаряддя ручної праці; 2) знаряддя машинної праці; 3) знаряддя автоматизованої праці. Останні є матеріальною основою виникнення й розвитку сучасного технологічного способу виробництва, заснованого на автоматизованій праці. Центральна ланка революційних змін у З. п. з часу розгортання НТР – поява четвертої ланки машини – автоматичного керівного пристрою, який долає обмеженість психофізичних можливостей людини як суб’єкта, що управляє, й істотно змінює роль людини у процесі виробництва. Сучасні З. п. дедалі ширше охоплюють різні види трудової діяльності: технологічну, транспортну, енергетичну та контрольно-управлінську. Впровадження принципово нових З. п. у виробництво зумовлює безпосередній вплив на предмети праці найновішої технології: на структуру речей на молекулярному, атомному і субатомному рівнях, що зумовлює якісні зміни у змісті праці людини, сприяє розвитку її сутнісних сил у процесі виробництва. Якщо в умовах машинних З. п. відбувалося технологічне підкорення праці капіталом, то автоматизована система машин є матеріальною основою для подолання техніко – економічного відчуження працівника від засобів виробництва. Вища форма еволюції З. п. – техніка, в межах якої виділяють напівавтоматичні та автоматичні лінії, автоматизовані дільниці, цехи, заводи (т. зв. безлюдні виробництва). Соціально-економічна форма З. п. за капіталістичного способу виробництва – постійний капітал, а в разі викупу працівниками підприємств і створення на цій основі народних підприємств – народні фонди. Деякі вчені стверджують, що З. п. (які вони, як правило, ототожнюють з капіталом) мають фізичну продуктивність, тобто є самостійним джерелом прибутку, так само як і земля та інші фактори виробництва. Насправді єдиним джерелом вартості є праця. Водночас у процесі взаємодії робочої сили та З. п. виникає нова продуктивна сила, що є джерелом певної частки додаткової вартості.


Засоби праці - Економічний словник