Застосування правових норм

Застосування правових норм – здійснювана компетентними державними органами або громадськими об’єднаннями організаційно-правова діяльність, результатом якої є підтвердження, встановлення, зміна чи скасування взаємних юридичних прав і обов’язків суб’єктів реалізації цих норм. Соціальна сутність правозастосовувальної діяльності – встановлення (або зміна, або припинення) зв’язків (взаємин, відносин) між тими суб’єктами права, які мають реалізувати юридичну норму. З. п. н. у передбачуваних законодавством випадках є необхідною

організаційною передумовою реалізації правових норм, внаслідок чого його соціальним призначенням є організація певних суспільних відносин. З. н. н.- це діяльність тільки державних органів і уповноважених на те державою органів громадських об’єднань, оскільки мусить мати державно-владний характер, набуває юридично значущого характеру насамперед тому, що відносини, які виникають, змінюються або припиняються в результаті такої діяльності, мають вигляд взаємних юридичних прав і обов’язків певних суб’єктів. Такі відносини, зв’язки встановлюються прийняттям (на підставі правових норм і відповідно до
конкретних життєвих ситуацій) індивідуальних формально обов’язкових рішень (приписів) щодо персоніфікованих суб’єктів. Прийняття таких рішень є визначальним елементом, серцевиною змісту правозастосовувальної діяльності. З. п. н. являє собою юридично значущу діяльність ще й тому, що відбувається тільки на підставі юридичних норм і в порядку, передбаченому юридичними нормами. Це своєрідний процес (процедура), який регламентується спеціальними процедурно-процесуальними нормами, складається з певних послідовних стадій, підпорядковується певним загальним вимогам (законність, обгрунтованість, доцільність), які забезпечують правомірність його, справедливість та ефективність. Інтелектуально-юридичні результати правозастосування, тобто відповідні (владні) рішення, фіксуються, виявляються у певній, встановленій законодавством формі – в актах застосування права (правозастосовувальних актах). Основними стадіями З. п. н. є: встановлення юридично значущих фактів і пошук правової норми, яку належить застосувати до них; перевірка достовірності й правильності тексту, визначення меж дії та юридичної сині правової норми; з’ясування змісту (тлумачення > правової норми; прийняття рішення у справі; оформлення рішення в акті застосування правової норми.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Застосування правових норм - Довідник з правознавства