Захист культурних цінностей в період збройних конфліктів

Захист культурних цінностей в період збройних конфліктів – спеціальний вид міжнародно-правового регулювання, що належить до таких понять міжнародного права, як “закони і звичаї війни” та “міжнародне гуманітарне право”. Мета його – прийняття повних взаємоузгоджених обмежень на застосування воюючими сторонами засобів і методів ведення воєнний дій, які зменшують негативні наслідки щодо культурної спадщини народів. Видатна роль в цьому належить відомому художнику і мислителю М. Реріху, який наприкінці 20-х років запропонував

укласти міжнародний договір – Пакт Миру. 15 липня 1935 р. його підписали у Вашингтоні на регіональному рівні СІЛА і країни Латинської Америки. Після другої світової війни у 1954 р. в Гаазі на Міжнародній конференції ЮНЕСКО 56 держав, у тому числі й Україна, підписали Конвенцію про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту, а також однойменний Протокол до неї. У 1957 р. Україна ратифікувала ці документи. Це перша міжнародна угода універсального характеру, в які. об’єднані численні норми з охорони культурної спадщини в світовому масштабі. Вона стала важливим кроком у розвитку міжнародного права, усвідомлення
необхідності збереження культурних цінностей в умовах збільшення військової техніки, нагромадження ядерної зброї, що створює додаткову загрозу руйнувань і знищення. Згідно з Конвенцією культурними цінностями вважаються всі рухомі або нерухомі цінності незалежно від походження і власника, які мають велике значення для культурної спадщини народу (пам’ятки архітектури, історії та мистецтва, релігійні, світські, археологічні пам’ятки, рукописи, книги, архіви, колекції, музеї, бібліотеки, а також центри, де сконцентрована значна кількість культурних цінностей. Видатним пам’яткам надається спеціальний імунітет внесенням їх до “Міжнародного реєстру культурних цінностей, що перебувають під спеціальним захистом”. На рухомих цінностях має бути спеціальне маркірування емблемою Конвенції, а на нерухомих – відмітний знак Конвенції. Шкода, якої завдають збройні конфлікти культурним цінностям кожного народу, є втратою для культурної спадщини всього людства. Захист культурних цінностей включає: охорону і поважання цінностей сторонами на власній території і на території інших країн; недопущення проти них будь-яких ворожих актів, крадіжок, пограбувань або незаконного присвоєння, а також актів вандалізму на окупованій території. Сторони зобов’язані ще в мирний час ввести до статутів чи інструкцій, якими користуються їхні збройні сили, положення, що могли б забезпечити дотримання цієї Конвенції, а також виховувати особовий склад своїх збройних сил у дусі поваги до культури і культурних цінностей усіх народів.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Захист культурних цінностей в період збройних конфліктів - Довідник з правознавства