ЗБИРАЛЬНА ТА РОЗСІЮВАЛЬНА ЛІНЗИ
РОЗДІЛ 3. СВІТЛОВІ ЯВИЩА
§20 . ЛІНЗИ
2. ЗБИРАЛЬНА ТА РОЗСІЮВАЛЬНА ЛІНЗИ
Для вивчення лінз скористаємося шкільними моделями лінз і приладом, що дає паралельний пучок променів.
ПРОВЕДЕМО ДОСЛІД
Направимо на опуклу лінзу паралельний пучок світла. Ми побачимо, що після заломлення в опуклій лінзі пучок стане збіжним (рис. 20.4). Лінзу, що перетворює паралельний пучок променів у збіжний, називають збиральною.
Промені, що падають на збиральну лінзу паралельно головній оптичній осі, після заломлення в лінзі перетинаються в одній точці,
Кожна збиральна лінза має два фокуси, розташовані по обидва боки від лінзи на однакових відстанях від неї.
Дію збиральної лінзи легко зрозуміти, якщо помітити, що її форма нагадує вже знайому нам систему двох призм зі сполученими основами (рис. 20.5).
Сонячні промені після заломлення в лінзі можуть запалити деревину (це добре відомо тим, хто “випалював” за допомогою “збільшувального” скла).
Якщо направити паралельний пучок променів на розсіювальну лінзу, то після заломлення в лінзі пучок стане розбіжним (рис. 20.6).
Лінзу, що перетворює паралельний
Паралельні промені, що падають на розсіювальну лінзу, після заломлення в лінзі спрямовані так, що їхні продовження перетинаються в одній точці, розташованій по той бік лінзи, звідкіля падає пучок (рис. 20.6).
Точку, у якій перетинаються продовження заломлених у розсіювальній лінзі променів, що падають на лінзу паралельно головній оптичній осі, називають також фокусом лінзи й позначають F (рис. 20.6).
Фокус розсіювальної лінзи називають уявним, тому що в цій точці перетинаються не самі промені, а їхні продовження.
Розсіювальна лінза, так само як і збиральна, має два фокуси, розташовані по обидва боки від лінзи на однакових відстанях від неї.
Дію розсіювальної лінзи можна зрозуміти, помітивши, що її форма нагадує вже знайому нам систему двох призм із суміщеними вершинами (рис. 20.7).
